“Я думала, Друже, сидіти спокійно в театрі…”

Related posts:

1. “Друже мій, як Вам бажається…” Друже мій, як Вам бажається Мене не тільки листовно, Прохайте дозволу Папи, Щоб висвятив мене швидко Кардиналихою. Зрештою, Вам скажу […]...
2. Мiй друже, не плач вiд вагань i розлук! Мiй друже, не плач вiд вагань i розлук! Образ не шукай в легковажному словi! Кохання, на жаль, не буває без […]...
3. “Де ти, друже мій єдиний…” Де ти, друже мій єдиний? Розминулись ми в путі. За туманами ідилій жду тебе на самоті. Жду на тихім перехресті […]...
4. “Кохання нев’януча сило…” Кохання нев’януча сило, Яка ти бзесмертна в мені, Що квітнеш і квітнеш красиво, Як росяний сад навесні. Грозою падеш очисною […]...
5. “Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски…” Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски – (Тіяра личить тобі і листя плюща, я знаю), Але не досить […]...
6. “У мене бажання, мій Друже…” У мене бажання, мій Друже, Щоб Ви поклали руку з п’ятьма перснями В Bocca della Verita І відповіли на мої […]...
7. Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
8. “Друже, були Ви колись…” Друже, були Ви колиось Над озером Гарда в бурю? Чи об’явилися Вам Доломіти в світанковім сяйві, Схожі на хризоліт? Чи […]...
9. “Мій друже! Не можу казати Вам…” Мій Друже! Не можу казати Вам “Ексцеленціє”. Мудреці-португальці Кличуть мене “Vossa Excelentissima” Це – суперлятив. Не личить мені коло себе […]...
10. “Ми в Римі, мій Друже…” Ми в Римі, мій Друже! На Вія Аппія вдарив град. Ви знаєте, що я гадаю? Схопити в долоню блискавку Й […]...
11. “Я думала, что ты мой враг…” Я думала, что ты мой враг, что ты беда моя тяжелая, а вышло так: ты просто враль, и вся игра […]...
12. “Чим глибша людина, мій Друже…” Чим глибша людина, мій Друже, – Тим більше спроможена страждати: Бо приязнь – неначе відкраяти Окраєць свойого “я” й прийняти […]...
13. “Друже мій, не даремно…” Друже мій, не даремно Сни нам говорять. Цієї ночі Вас обвила Липкими ногами медузи Страшна м’ясожерна квітка. Стережіться подібних квіток: […]...
14. “Похвальна думка, мій Друже…” Похвальна думка, мій Друже, За взором садиби Данте Закласти бібліотеку Й закупити рукописи: Це стиль фльорентійський! Але скільки книжок, Шкідливих […]...
15. “Друже мій, не будьмо схожі на півня…” Друже мій, не будьмо схожі на півня, Що кукурікає, сидя на тині, Про свою мужність. Хто мовить про мужеську міць […]...
16. “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
17. “Світ наш, Друже, вживає…” Світ наш, Друже, вживає Чоловічу мораль: Що для чоловіка вигідне – Пристойне. Проблема: тіло мужчини, Що ж там жіноча душа! […]...
18. “Знаю, мій Друже, Ви зобов’язані…” Знаю, мій Друже, ви зобов’язані Пасти далекі череди Розсіяних островів, І робите це запопадливо В домі Ваших знайомих. Напевно в […]...
19. “Друже мій, ось Вам картина…” Друже мій, ось Вам картина Венеційського дожа, Схожого дещо на Вас. Ви повинні прикликати Майстра, щоб Вам зробив У такому […]...
20. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
21. “Не розлюби мене, не відлюби…” Не розлюби мене, не відлюби. То ж скільки там лишилося… ще трохи… Будь леготом і сонцем для плавби З епохи […]...
22. “Не сарказм закрасен…” Не сарказм закрасен, А так само маска та – Масам. А за мого богомаза – Оксамитово ти, маско,- Уса пса […]...
23. “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
24. “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
25. ЛИЦЕДІЙ Загадка для нас – таємниче життя лицедія. Ховає завіса мінливу подобу лиця. Несе лицедій крізь думки і примарні надії обличчя […]...
26. МАСКА Мій друг відкрився. Маску мимохіть Здер із лиця свого і став стіною. Я стетерів. Як блискавка, в ту мить Червоний […]...
27. РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
28. ДАХИ Друже, мрій стянути хмар, Зводь дахи в небесній чар; Від землі, де грають трави, Рви граніт на дім яскравий; Від […]...
29. 2. ДИДАКТИЧНА ВИСТАВА В ТЕАТРІ БОГУСЛАВСЬКОГО “Велике вражіння у Львові зробило те, як один із акторів відкрив домовини з людськими кістяками, – при перебудові костела на […]...
30. ГРАЮТЬ В ДРИМБИ ВІТРИ Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]...
31. ОЗЕРО АТІТЛАН В тобі вворожена ноша й хода під піялами. Як ворожбити дихають сіркою Смаглі вулкани довкола. Марімба б’є у скронях барнавих […]...
32. “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
33. ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
34. В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
35. “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
36. МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
37. ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...
38. VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
39. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
40. НЕ ЖУРИСЬ Чом ти зажуривсь та й похнюпив ніс? Так за нею волочитись, а хай йому біс! А тепер сидиш білий, наче […]...