Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Гори плечима загати…”

Гори плечима загати,
щоб не зсувалися на неї по ночах,
аби опівночі циганка в кожне з вікон
беззубо не всміхалася до неї,
аби в теменнім лісі їй, самій,
не привиджалися біленькі гуцулята.

Лиш не тривож. Хай спить. Хай все забуде.
А сам, як дощ – аби не розбудити –
тихенько вийди з двадцяти двох літ,
оглянься ще –
і перестань,
як дощ…

1983

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Гори плечима загати…” - МАЛКОВИЧ ІВАН