Вулкан

Related posts:

1. ВЕСНЯНИЙ ДОЩ Хай буде дощ! Хай води щедрі Напоять землю! Хай Ай-Петрі Ще хмар підкине з трону кам’яного! Всміхнеться сонце після того […]...
2. СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...
3. СТЕПОВА КРИНИЦЯ Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця […]...
4. РОЗГОРНУТИ КНИГУ Книгу життя розігни, бо промкнулась трава крізь окладень і рядок голосний, мов струмок, ниже літер розсаду. Ось над урвищем хмар […]...
5. “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
6. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
7. ПАМ’ЯТІ СЕСТРИ Вологий вітер ворушить віти, Уже безлисті. І доцвітають останні квіти В твоїм обійсті. І та стежина, де ти ходила, Дощем […]...
8. “Розквітли абрикоси, алича…” Розквітли абрикоси, алича, І вишенька в саду, немов дівча, Тонесенька, гінка у першім цвіті, Аж світиться од щастя у блакиті. […]...
9. ВИНОГРАДНІ ГРОНА Немов налиту чашу золоту Пригублюєш і п’єш солодке диво. Звисають пишні грона над п’ястук, Мережані листки відгортуєш хапливо… Як виноградний […]...
10. “Дощик шумить…” Дощик шумить, Шепчуться віти. Хочеться жить, Жить і любити. Душу п’янить Повіви м’яти. Світ би обнять, Розцілувати. Рідне мені Все […]...
11. ПЕЙЗАЖ Крізь віти яблуні розквітлої Синіє небо і ріка. І хмарка світиться легка, Як віти яблуні розквітлої. Оце і все. Увесь […]...
12. “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
13. КВІТНЕВІ БАГАТТЯ Іду таким квітнево-молодим! Весна димучі коси розплітає. А дим весни – не той осінній дим, який звисає смутком над літами. […]...
14. ДЕМОН РУЇНИ Сконцентрована ненависть вибухала вулканом, гарячою лявою смолястих слів заливала все живе довкола, очі загрозливо горіли вогнем окаянної злоби, розжарені брили […]...
15. СЕЛО У цьому селі я давно не бував, І ось повернувся з літами: Занедбаний клуб, і запущений став, Поля заросли бур’янами. […]...
16. ЗОЛОТОШУКАЧІ (Філософія вічного міщанина) Всі ми – золотошукачі, дріб’язкові, розгрібаєм папери, шмаття, ріжемо стружку залізну, копаємо землю – кажемо: істини – насправді, шукаємо крупинок […]...
17. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
18. “Ти виходила з моря гола…” Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі, На […]...
19. АНТИТЕЗА Не вірю я громовідводу, Не захистить мене від бід і не прикриє у негоду холодний цей громовідвід. Його підносили до […]...
20. N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
21. “Над світом темна ніч, важкий тягар пітьми…” Над світом темна ніч, важкий тягар пітьми, Несила вже назвать у мороці бридкому Ані життя життям, ані людей людьми, – […]...
22. ГРОЗА В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Широким листом виноград-лоза Затріпотіла, ніби в сітях риба… Сьогодні вранці вдарила гроза, Як благовісник радості і хліба, І перше поздоровлення […]...
23. Я ПЛАЧУ, СЛЬОЗИ ЧЕРЕШНЕВІ Чому пішла я геть від тих Зелених яблунь, груш похилих? Ще гагілковий спів не стих, Чічками грають небосхили… Пішла у […]...
24. Кмітливість Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]...
25. ГАНГА Змиваю пил п’ятьох материків З моєї земности, ріко священна. Могутня Ганго, будь благословенна Твоя потуга в гомоні віків! Тебе не […]...
26. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
27. ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
28. Казка про макове зерня Була собі рука, Ручиська п’ятипала. Планету всю вона Під себе підгрібала, – Як макове зерня, Терзала її, М’яла. Минали дні […]...
29. “Слухай! Клянуся: орлинії крила…” Слухай! Клянуся: орлинії крила Розпущу ще раз і злину горою; Ше розжариться в грудях моїх сила, На лет зірвуся… Лиш […]...
30. “Вирують весняні струмки…” Вирують весняні струмки, Курличуть ключі журавлині. Просвітлені сонцем хмарки На землю розсипали тіні. На обрії встали ліси, Занурені в небо […]...
31. “Вибудую пам’ятник у серці…” Вибудую пам’ятник у серці Пам’яті – у серці, у думках, Що вогнем бажання піднесеться, (Що її глибин не обпікав). Що […]...
32. “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
33. І ЗНОВ ДОВОДИТЬСЯ РИДАТИ І знов доводиться ридати Над трупом вбитого бажання І в скорбнім серці будувати Терем для лютого страждання. Невже до скону […]...
34. “Удощи цю прісну землю, удощи…” Удощи цю прісну землю, удощи, заручи мені ще долю, заручи… Мабуть, тут оленяча тропа, на ній камінь-світочолець міцно спав… І […]...
35. ЖАННА Д’АРК Народ мій жде, схиливши сумом віти, Сувору діву з прапором лілей, Щоб принесла не пальму, не єлей, А меч твердий, […]...
36. “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
37. ЛІКИ МІСЯЦЯ Ці ліки місяця холодні і тонкі – Живий напій для безнадійно хворих. Дерева примерзають до ріки, А до гілок попримерзали […]...
38. “Шалена і дика гриміла гроза…” Шалена і дика гриміла гроза, Гнучка і покірна хилилась лоза, А дуб не здавався, стояв, як титан, – І вирвав […]...
39. НА ПІДКАРПАТТІ Паруюють гори. У ранковій млі Бредуть смереки, прохолоди повні. Овальне сонце красні, буйнокровні, Проміння стеле по лункій землі. Як тихо […]...
40. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...