СЕЛО

У цьому селі я давно не бував,
І ось повернувся з літами:
Занедбаний клуб, і запущений став,
Поля заросли бур’янами.

На всьому руїни гнітюча печать:
Поменшало учнів у школі,
І свіжі могили похмуро мовчать,
І в пошуках кращої долі

Рушають мої земляки у світи,
Лишають простори обжиті.
І дивляться в слід їм городи й хати,
І ждуть їх дружини і діти.

Хрестом на горбі височіє вітряк,
Мов знак, що село вигибає,
І землі до рук прибирає чужак,
І влада йому потурає.

Старіє село, вимирає село,
Невтішна, трагічна картина.
Але всім смертям і незгодам на зло
Живе Україна.

Куди її нині месії ведуть,
Які її ждуть переміни?
Оглянувсь в минуле, погляну в майбуть –
Нема без села України.

Нема… І не тішать рядки про село,
Де втомлене серце спочине.
Не той тепер час. Але що б не було,
Душа у село таки лине.

(3 votes, average: 1,67 out of 5)

СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...

СЕЛО СПІШИТЬ Село спішить. Бо не чекає поле. Бо тут своя проста життєва школа, Що листям струменить із теплих віт: Рости, цвісти […]...

“Якщо село обдерли догола…” Якщо село обдерли догола, А місто чорним чадом отруїли, Що ж нам зосталось? Вигін посірілий, Серед якого – явина мала. […]...

“Десь там село за горбами далекими…” Село на нашій Україні… Т. Шевченко Десь там село за горбами далекими, Мрякою вкрите глибокої осені, Блимає вогниками невгасимими. Нині […]...

“Село моє – палали грядки маками…” Село моє – палали грядки маками, Старі спирались вишні на плоти, Де ми пересміялись, переплакали І виросли – назавжди відпливли. […]...

ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...

“Село! І з болю серце захворіє…” Село! І з болю серце захворіє, Коли на тебе глянуть не здаля. В подвір’ї квилить вихудле маля, А піч, як […]...

“Все залишилось як було…” Все залишилось як було, У хаті й коло хати. Здається, всім смертям на зло Живуть сестра і мати. У шафі […]...

“Повоєнне село… В чагарях, бур’яні…” Повоєнне село… В чагарях, бур’яні Черешневі, вишневі соком сочаться пні. На руйновищах, там, де стояли хати, Сновигають здичавілі блудні коти. […]...

“Грань хитка між буттям й небуттям…” Грань хитка між буттям й небуттям, Спільна доля судилася нам. От і старість ми разом зустріли, І скажу я й […]...

Сніг накриває село сніг накриває село білою гуглею і тільки церковна баня править за дороговказ мороз скрипить під ногами старою скрипкою… а тут […]...

“Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...

“Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...

“Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...

“Село Красноїлів…” Село Красноїлів – Дідушкова Річка. А назва ця дуже стара. Який там Іванко? Яка там Марічка? І хто там за […]...

“З полів хрущі сипнули на село…” З полів хрущі сипнули на село, Терпким вином березовим сп’янілі, Шумлять їх крила в теплій заметілі, Летять хрущі, як хмара, […]...

ЛЕГЕНДА Чорний кашкет із кокардою (мамин дарунок йому). Крейсером тато командує, не приїжджає тому. Тато в далекому плаванні в білій каюті […]...

ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...

ХРЕСТ І тут у горах хрест! От край проклятий! Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий. Знання нема, а крізь безодня […]...

СЕЛО біжить за Ундою та де йому до змагу хати і сіножаті за плечима мусить загосподарити корінь по берегах урочищах горбах […]...

“Ждуть нас тучі неминучі…” Ждуть нас тучі неминучі, Непривітний жде нас час; Ждуть нас бурі, дні понурі, Темні тюрми ждуть на нас. Та ніщо […]...

Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...

МИ З МАТІР’Ю ВЕРТАЄМО В СЕЛО. Уривок з поеми “Заклинання вогню” …Ми з матір’ю вертаємо в село З невдалої утечі від тевтона: Полуторка із нашої колони Осіла на підстрелене крило. Від […]...

“Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...

“Поволі вмирає Україна…” Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]...

“Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...

“Старесенька іде по тій дорозі…” Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров’я, де тепер […]...

УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...

ІОСІФУ КОБЗОНУ Співуну Московського Кремля Лине із могили пісенька дурненька: “Матушка-Расєя, Україна-ненька”. Цить, засни, Кобзончик. Ладоньки-ладусі… Та нема ж у тебе жодної […]...

ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...

Наталья Жадан Рідний куточок… Чому я все частіше і частіше Думками повертаюсь у село? Село, що наймиліше, найсвятіше Безцінним скарбом в серце […]...

МОЯ УКРАЇНА Борисові Олійнику Малинові дзвони на лаврській горі, Церков позолочені бані. І вічністю світиться небо в Дніпрі, І далі синіють рахманні. […]...

ПАТРІАРХ Його кремлівські мучили сатрапи, Та Бог привів скатованого в Рим, І він свій хрест поклав під ноги Папи, Жадав не […]...

У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...

ЗАПИТАННЯ Про що шумлять дерева уночі, Кому й на кого скаржаться сичі? Куди зникають зорі на світанні І відпливають хмари, вітром […]...

ЦАРСКОЕ СЕЛО Хранитель милых чувств и прошлых наслаждений, О ты, певцу дубрав давно знакомый гений, Воспоминание, рисуй передо мной Волшебные места, где […]...

“Гнуться високі тополі…” Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю […]...

СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза […]...

СЕЛО (“Застрягло сонце між два клени…”) Застрягло сонце між два клени, димить обвіяна рілля, і піль коловорот зелений довкола сонця закружляв. Ріка мов пояс; лісу смуга; […]...

ГРАФОМАН Це – графоман. Я бачу зразу. З півслова. З першого рядка. Але як ловко ліпить фразу, Яка легка, метка рука! […]...

Related posts: