НА ПІДКАРПАТТІ

Related posts:

1. Вулкан Титанічна могуть у мені шаленіла, І від гніву мойого здригалися гори. Вивергав я каміння, і лава кипіла І пекельним вогнем […]...
2. “Під синім небом, над ясним колосся…” Т. Г. Масенкові Під синім небом, над ясним колосся” Серед степів, де грала ковила, Де щастя й горе водночас велося, […]...
3. ДИКІ ГРУШІ Дикі груші в лісах на Волині Повесні божевільно цвітуть. Там рої злотокрилі бджолині Медовину беруть і гудуть. А долиною сони […]...
4. “Цвісти взялас третя конюшина…” Цвісти взялася третя конюшина, Невтомних зазиваючи джмелів, Сповзає сонця золота кралина На небі, наче на угнутім склі. І радісно, і […]...
5. МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
6. Пророк і за останню пустельну піщину ступаючи я гадав що прийду і скажу тим що мене чекають хто вони і звідки […]...
7. (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
8. ЦЕ МОЖЕ ДИВНО Це може дивно, може ненормально З кущами й речами заводити розмови, Які вважаються законно і формально Звичайним крамом без душі […]...
9. “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
10. СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
11. “дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...
12. “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
13. Великдень всі житла і храми наші в долині а на горі дракон сидить і дивиться в долину а то почне малювати […]...
14. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
15. ФЕОФАНІЙСЬКІ ГРУШІ Пам’яті Галини Кальченко У тої Феофанії, що ніби Була і преподобна, і свята, Весною груші огортались в німби Та бджолами […]...
16. “Відлуння дзеркала” відлуння дзеркала нічого не знає про дзеркало нічого не знає про себе але воно про літо знає і про нього […]...
17. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
18. ХОМ’ЯК Мов велетень грізний з горбів синявих краю Обідраним хребтом над зелень виринає, Здаєсь: щоглим чолом блакитів досягає, На ньому зломи […]...
19. “Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю…” Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю? Зацокоти мені, коню-птах! Може, я долю свою заспіваю Десь попід Каневом у житах. Літаки […]...
20. ГЕНЕРАЛІСІМУС НА СКЛІ Сирий, холодний березень. Сніги. Тривожно так в душі і довкруги: Вмер, кажуть, Сталін… Плачуть вчителі І чорна бинда на портретнім […]...
21. “Під рябими кущами вухатими…” Під рябими кущами вухатими, Де стерня босі ноги коле, – Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле. 1964...
22. ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
23. ПАМ’ЯТІ ТАРАСА БУЛЬБИ-БОРОВЦЯ Меткий керманичу, в Подільській Січі Плекав ти всі чесноти провідничі, Стрілецький звичай, дух січовиків. Герої подвигу нових віків Тобою горді, […]...
24. В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
25. ВТЕЧА Коли куштують лиси виноград І вже забита біла антилопа, Спиню мисливство і втечу назад В мою самотню хижу мізантропа. Та […]...
26. Пісня полян Поле суком оремо, Рибу ловим саком. На привіллі живемо, Мед п’ємо із маком. Зітер віє, дощ іде, Сонце світить зарно. […]...
27. “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
28. АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...
29. “Я лиш пригадую той рік…” Я лиш пригадую той рік І вечір той, коли, Не помічаючи доріг, Ми Києвом брели. Зима проймала до кісток, У […]...
30. “дерево парадоксальності” дерево парадоксальності корінням вгору посаджене росте і десь там під землею на ньому вже спіють квадратні груші...
31. БАЛЯДА ПРО СКРОМНІСТЬ – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не […]...
32. “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
33. ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...
34. “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
35. “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
36. Фундаменти Я будував на піску – І розвалилось. Я будував на склі – І розвалилось. Тепер почну будвати На димові....
37. ПОСУХА Понад прив’ялим клином конюшини Гудуть пухнаті, степові джмелі. Не взявши меду на пустім стеблі, Спішать у дупла під кущі шипшини. […]...
38. ГАДЖУГА Нарешті й гори вибрели з туманів – Поширшав світ, поглибшала блакить. І тихо так. Лиш з урвища на грані Струнка […]...
39. Я ВАС ЖАЛУЮ Я вас жалую, яблуні, груші, Вас, берези дрижучІ, плачливі, Що на цвинтарі виросли, в глуші, Гробів сторожі мовчаливі. В час […]...
40. ДИПТИХ 1 Десь іншим доля смачно лиже губи, Мені ж з дитинства вибивала зуби. І хоч в устах солоний присмак крові, […]...