“Я лиш пригадую той рік…”

Related posts:

1. “А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...
2. МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
3. (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
4. “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
5. АКОРДИ Шукав я в словесному поросі Прозорої рими кришталь. А хтось там, на другому поверсі, Щоранку сідав за рояль. Не відав […]...
6. ТИ Я люблю твій стан Я закоханий у згиби тіла В тобі і Стріндберг і Ростан Як затремтіла Прекрасна ніби станс […]...
7. ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
8. “Ой щось воно рано, кохана, ой рано…” Ой щось воно рано, кохана, ой рано На схили печерські упали сніги. Безвітря, і спокій, і тиші омана, Лиш чути […]...
9. СИВИЙ БДЖОЛЯР Пам’ті батька В білім завої, в бджолинім рої в травні наш сад. Сонячним віє тепло на вії пелюсткопад… Над головою […]...
10. DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
11. “Малим дитям вернулась в Україну…” Софії Майданській Малим дитям вернулась в Україну, На світ прибувши в зимній чужині. О, як пташки буяли в кружині, Вітри […]...
12. БАЛЯДА ПРО СКРОМНІСТЬ – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не […]...
13. “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
14. ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
15. ІМПЕРАТРИЦЯ ВАРВАРА Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь – по голову плюта. В короні з буряків на буряковій гичці […]...
16. “Якось надвечір полем ішов самотою” Якось надвечір полем ішов самотою і раптом відчув, що хтось дивиться в спину мені лагідно й трішки печально, начебто мати… […]...
17. “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
18. У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...
19. ДРАБИНА щоб людині лізти вище пхати в небо руки в синяві мочити скроні відчувати необмежність і падати Д Е Р Е […]...
20. “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
21. В’ЯЗОНЬКО (пісня) “Ой в’язоньку молоденький, Чому рано опадає, Чому по полю літає Твій листонько зелененький? Та чи вже ж то роса з […]...
22. ОРАНЖЕРЕЯ Де на горі Батиєвій масив у мареві червневому гойдає кварталами, сьогодні ледве я уперше за життя не став злочинцем: в […]...
23. ЦИБУЛИНА Біля брами тюремної, мила, не плач – Не розтопиш сльозою цеглину… На Великдень мені передав наглядач Твій дарунок – просту […]...
24. КОПНЯКИ він прийшов сюди в справах але в перших же дверях зустріли його копняком він усміхнувся це здалось йому навіть дотепним […]...
25. “Надихаюсь полем, вітром перепився…” Надихався полем, вітром перепився Настояним на золотих медах, Землі прарідній знову поклонився, Став глибше в незагублених слідах. Вертався поночі, світився […]...
26. НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...
27. Сижу за ширмой Сижу за ширмой. У меня Такие крохотные ножки… Такие ручки у меня, Такое тесное окошко… Тепло и темно. Я гашу […]...
28. РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...
29. “Облаток неталого снігу…” Облаток неталого снігу, На прерії з вітром лечу. Впаду, не розбившись об кригу? Розтану відчайно в плачу? О як я […]...
30. “Кленових листків налетіло в криницю…” Моєму Луговому Кленових листків налетіло в криницю у кронах вітри шелестіли як птиці і зорями небо вечорнє цвіло і тихим […]...
31. ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]...
32. СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
33. “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
34. ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
35. “В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…” В хмаринці пахощів, раптово пролетілій, В м’якому шелесті розкиданих тканин, В куточку кожному, в дрібниці кожній милій, В хисткому маренні […]...
36. “Губи в губи… тепло і вишнево…” Губи в губи… тепло і вишнево… Он пройшов задумано Дантон… А вгорі бджолою Магадеви монотонно гуде камерон… Зорі вранішні, веснянії, […]...
37. НА ПІДКАРПАТТІ Паруюють гори. У ранковій млі Бредуть смереки, прохолоди повні. Овальне сонце красні, буйнокровні, Проміння стеле по лункій землі. Як тихо […]...
38. ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
39. ПОСЛАНЕЦЬ Коня вороного сідлай І, як зійде зоря, Лети – чи море, степ чи гай – До Дункана-царя. Сховайся в стайні […]...
40. “Весь обшир мій – чотири на чотири…” Весь обшир мій – чотири на чотири. Куди не глянь – то мур, кутор і ріг. Всю душу з’їв цей […]...