ЖАННА Д’АРК
Народ мій жде, схиливши сумом віти,
Сувору діву з прапором лілей,
Щоб принесла не пальму, не єлей,
А меч твердий, що крає самоцвіти.
Щоби зійшла Почаївська Пречиста
Над вірним людом сонцем золотим,
Розкрила ризи шатрами над ним.
…А діві мідне з куль дала намисто.
Прийди, легендо, сколихнути дзвони,
На межі класти лицарів ясних,
Щоб з віч метали блискавиці-змії.
І піднеси бароккові колони,
І поведи врочисто через них
Владаря знов до світлої Софії!
(3 votes, average: 3,33 out of 5)Related posts:
- НІЧНІ СПІВИ Місяць витягає з пам’яті співанки і кладе між губи смаглявих дівчат: ой прийди та прийди опівночі, заплетемо руки в виноград. […]...
- ЖАННА Д’АРК не вдягайте мене в кольчугу мій прапор – поле лілей і таїна в мене глибока я – стeблo сон-трави косогори […]...
- “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
- ЖАННА В моїх очах колишуться дерева І очерет у плавнях не зачах, І білокрила чайка, горда мева, На води падає в […]...
- ВИКЛИКАННЯ Місяць віддихає в річці, Умивається прозорою водою. А я лежу. Небо нахиляється до мене, відчуваю на собі його блакитне тіло. […]...
- У ГАВАНІ Н. М. У гавані південній, галасливій Спочили два великі кораблі; По бурі дикій, по нічній імлі Вони зустрілись: тихі і […]...
- НАСТРІЙ Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. […]...
- “Гайдамаків, опришків (як воїв)…” Гайдамаків, опришків (як воїв) – На чужих і на кревних панів – Наш народ вмів родити героїв З бунтівливих нескорих […]...
- МОТИВ НІШНІАНІДЗЕ Земля для зерна – не могила, Отрута змії для змії – не отрута. Як піхов клинком не пораниш, Отак і […]...
- ДО НЕЇ Прийди, сповита в чар пригаслих рут, Як день конати буде; Прийди з устами, наче маків жмут, Відслони білі груди… Вколиши […]...
- “Ні, зорянице, злотом і рубіном…” Ні, зорянице, злотом і рубіном Ти не скрашай ясних своїх перстів: Ще того персня майстер не зробив, Щоб був тебе […]...
- З-ЗА БУЙНИХ РІЧОК З-за буйих річок, де степ і воля, За панські межі, де гніт і кров, До тебе, темна голото гола, Летить […]...
- УКРАЇНІ Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, […]...
- “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
- НАМИСТО Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло […]...
- “Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...
- ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
- ПІСНЯ ЗАКОЛИСНА Спи, дитинко моя, сонце мого життя, Яра квітко пахучого маю! Най колише тебе любий чар забуття, Срібна мрія про розкоші […]...
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- ДРУГА ОГОРОЖА Від безміру глухого світу оборони, моя розквітла! (Б. І. Антонич) Мережу я спорудив на межі, куди вимови вже не досягають: […]...
- “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
- ОДА КИЄВУ НА 1500-ЛІТТЯ Київ – пісне моя, і легендо, і славо, Стольний граде Вкраїни, моєї святої землі. Долітають до нас із часів Ярослава […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- СПОМИНИ Сумеркові тони… Похоронні дзвони – Дінь-дон… Ніби на екрані Образи в тумані, Крізь сон. Рухи молитовні, Погляди любовні, Німі… Крила […]...
- ГУЦЛЬСЬКІЙ МАТЕРІ БОЖІЙ Ясні верети простели На царині, густі зарінки, Щоб квіти, як ітимеш дзвінко, Були тобі за постоли. Ось для Ісуса пиріжки! […]...
- СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
- ВЕСНЯНКА Весна, весна, весняночко, Прийди до нас, подоляночко, Прийди до нас, теплом утіш, А ти, сонечко, світи ясніш! Ти густіший, дощику, […]...
- ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
- “Завагітніла думка на світанні…” Завагітніла думка на світанні І б’ються слів блакитні голуби. Якому хистові в якім скитанні Схопити суть померклої доби? Так зловороже, […]...
- КВІТОЧКА (З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З відрами дівка Біжить до річки: В кований цебер Води набрала; По річці к дівці […]...
- ЗНАК ДУБА За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий, безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая. Прив’язані до пнів, попутані […]...
- У СУБОТОВІ Немає на світі могили Богдана, І нікуди класти гірлянди і квіти. У батька не вдались Богданові діти, І пам’ять болить, […]...
- “Вiд ясних зiр. І тихих вод…” Вiд ясних зiр. І тихих вод. Вiд благородного корiння. Таким почався мiй народ. Таким продовжується нинi. Мiж молодих його зiниць […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
- ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...
- Я Я в себе дома в княжій палаті та в хаті рибалки. Я їм золотою виделкою і дерев’яною ложкою. Мені любі […]...
- СОН У СОЛОМ’ЯНІЙ КРЕСАНІ Тільки мій сон У солом’яній кресані Блукає між буками, Шукає Довбушевих скарбів На горбі дерев’яного дому, Ставить капличку з паперових […]...
- ПЕНТЕЗІЛЕЯ та королева що майже зрослася з конем озброєна мов твердиня що вітром гасає по бойовищі розкидаючи кучері з-під шолома в […]...