“Вечеряють…”
Вечеряють…
Відчинене вікно.
Вологий вітер
Ворухнув фіранку.
Рука здригнулась.
Пролилось вино.
– Поглянь-но, мати,
Хто це там на ганку.
– А хто ж, старий?
Нікого. То здалось.
– Невже здалось?
– Оце чудний, їй-богу. –
Але притихла,
Мовби жде чогось.
А погляд у надії –
На дорогу.
Далеко видно.
Місяць. Тишина.
Пшениця. Степ.
Висока тополина.
Ніде нікого.
Синя таїна.
І півстоліття
Із війни нема
Сина.
(3 votes, average: 2,00 out of 5)
Related posts:
- БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
- ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
- “Ніде нікого. Тиша золота…” Ніде нікого. Тиша золота. Осіннє поле спорожніле й голе. Недавно тут гойдалися жита, Тепер стерня лелеці ноги коле. Холодний день. […]...
- “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...
- “Ночі туманні, ночі осінні…” Пам’яті Івана Григурка Ночі туманні, ночі осінні, Місяць та степ за селом. Хто там пройшов по далекій стежині, Білим махнув […]...
- ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ За горою, імлою повитою, Сходить сонце, а місяць зайшов. Як ріка не вертає до витоку, Не повернеться перша любов. Не […]...
- ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ Пшениця, і соняхи, гуркіт машин, І терпко, і солодко пахне полин. Минають автобуси, “Татри”, таксі, А я собі тихо іду […]...
- “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
- ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
- “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
- “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
- СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
- ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...
- “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
- “Карпатський ліс прийняв мене – як сина…” Карпатський ліс прийняв мене – як сина, Сховав у рідний затишок смерек,- І щось у горлі стало поперек, Болить у […]...
- “Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...
- МЕНІ НЕ СТРАШНО Мені не страшно, не страшно, Боже! Шо я, гей трам, без сили, Упаду з зойком на смертне ложе, На зимне […]...
- ДУБНО Відкриті дубові ворота Фортечного міста старого… І вийдуть дівчата навпроти – Мов квіти сипнуть на дорогу. Від світлих будов цих, […]...
- НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...
- “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
- “Заблудилось ягнятко в степах…” Заблудилось ягнятко в степах, Не гляділось, дурненьке, отари. Біга, мекає,- взяв його страх, Боляче своїм києм ударив. Загубилось у буйній […]...
- “А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...
- “Вирвалася з ночі коляда!..” Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. […]...
- КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...
- “Червоні яблука в кімнатах…” Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Це нашого кохання надих Зійшов на яблуневу стать. Це ми передали деревам […]...
- ДІВОЦЬКА ПРАВДА Сонце вставало; крізь на небі чисто, Де-не-где хмарка гуляла на волі; Тихо в дуброві, тільки ледве листом Щось розмовляла висока […]...
- “Любов чи ні – не знаю…” Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – […]...
- ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ Я знаю, що нема нікого дома, І те, що ти поїхала далеко, Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону І […]...
- “От і маю куточок раю…” От і маю куточок раю: Ліс, та річка, та зелен луг. Тиша й спокій до виднокраю, І нікого ніде навкруг. […]...
- СПОГАД ПРО СЕРПЕНЬ Літо поволі до осені йшло, Сонце уже не палило, а гріло, Мирно лежало в долині село, Море штормами іще не […]...
- НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
- МОНОЛОГ ВАР’ЯТА Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні […]...
- “Тишина. У гаю – ні шелесне…” Тишина. У гаю – ні шелесне, Сплять берези І марять про весни… Я на лижах іду По своєму сліду В […]...
- “В глибокому затоні…” В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей. В глибокому затоні Води зелений тон, І […]...
- БАЛАДА ПРО ТРЬОХ СЕСТЕР Чи вітри нашептали, чи пташки перелітні, Що знайшлось три сестрички у веселому квітні. Та, як в дивний серпанок, в таїну […]...
- НЕЗМІННІСТЬ Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх в водах баварських озер, мов з латаття […]...
- “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
- ПЕРВІСНИЙ СВІТ Я славлю мить самотності, коли ти за межею міста гомінкого, коли черешні ще не одцвіли, коли ти сам-один. Ніде нікого. […]...
- КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...