Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Стоять ліси, неначе срібні зали…”

Стоять ліси, неначе срібні зали,
Сніги поля по обрій замели,
Вітри осанну зорям проспівали
І до світанку спати залягли.

Ніде нікого. Тільки місяць сяє.
Лежить під ним безмовна цілина.
І чорна скирта степом пропливає,
На тлі снігів похмура й мовчазна.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


“Стоять ліси, неначе срібні зали…” - ЛУКІВ МИКОЛА