“Смерть, як ловець, ладнає сіті…”
Смерть, як ловець, ладнає сіті
На все живе у білім світі.
Не обійти їх, не минути,
І мить між бути і не бути,
Що промина без вороття, –
Оце і є людське життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Народження і смерть…” Народження і смерть, Початок і кінець. І все-таки живе Надії промінець, Що прахом стане плоть, А дух не одквітує І […]...
- “І смерть змаліла перед нею…” І смерть змаліла перед нею, А їй всього – сімнадцять літ. Два білі банти – мов лілеї, І чорні брови […]...
- “Павук снує невтомно сіті…” Павук снує невтомно сіті, Бджола нектар з квіток збирає. Усяк свою роботу має, Своє покликання у світі. І треба всім […]...
- “Я не повірю, що лиш ти одна…” Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, – відкрита… Ну що простіше? – ти чекала […]...
- МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
- “Стирай зі слів іржу лукаву…” Стирай зі слів іржу лукаву, Первинний зміст їм повертай. На гроші, почесті і славу Свій Божий дар не проміняй. Бо […]...
- “Страшно зустріти смерть…” Страшно зустріти смерть. Страшно – не будьмо лукаві, В славі там чи в неславі – Страшно зустріти смерть. Страшно безсило-малим […]...
- “Тільки двічі живемо…” Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в […]...
- “Що є життя і що є смерть…” – Що є життя і що є смерть? – У Бога запитав поет. І загриміло в одповідь величне: – Ніщо […]...
- “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- НА РІЦІ Верба, задивлена у воду, Милується на власну вроду. І лілеї срібляста квітка На синім плесі – як лебідка. І м’яко […]...
- Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...
- БІСИ І ЛОВЕЦЬ (Баляда) Архистратиг Михаїл метне ясним, Метне ясним, а з того блиск і грім, Сизо-сині хмари розходяться кругами. Архистратиг Михаїл б’ється […]...
- СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
- “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
- СМЕРТЬ ТИРАНА Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!.. Тарас Шевченко І околів божественний тиран, Создавший благоденствіє в […]...
- СМЕРТЬ ГНАТА ГОРБАТЕНКА Йому снаряд одбив і руку, й ногу, Кінчився бій, і день згасав у житі. Він умирав… А як хотілось жити, […]...
- “Вже червоніють помідори…” Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо […]...
- ПРИТЧА ПРО СМЕРТЬ Дід Іван косив траву – Йшла робота туго. Стала біля нього Смерть. – Добрий день, дідуго! Вже своє ти відробив […]...
- “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
- “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
- СОЛОВЕЙКО І Його ніколи на полі не чути, А сад щодня мов чарами сповняє. Про те одно й живе, щоб бути […]...
- ДУМКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ I думати про смерть тілом, яке росте, яке повне твердої крови, як абрикоса чи кавун, шукати серед цифр абстрактних років, […]...
- НА СМЕРТЬ КНЯЗЯ МЕЩЕРСКОГО Глагол времен! металла звон! Твой страшный глас меня смущает, Зовет меня, зовет твой стон, Зовет – и к гробу приближает. […]...
- Тиха смерть квітки прочиняє двері тиха смерть квітки прочиняє двері у вечір обернення ікарового крила на плуг похиленістю орача ховаючого за склепленими повіками очей дві […]...
- МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
- МОЯ СМЕРТЬ Так хотів би я знать: Чи ще довго прожить На цім світі мені доведеться? І коли моя смерть – Порадниця […]...
- “Завтра буде світ такий, як завше…” Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо, наче зашморг, Як і має бути […]...
- “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
- ПОХВАЛА НЕПІДКУПНІЙ Коли здалось, що все пішло за доляр – Земля і честь, могили й вівтарі, Коли вже навіть провіщати долю Взялись […]...
- “Весна. Блакить. Бджола дзумить…” Весна. Блакить. Бджола дзумить. Сади в рожево-білім цвіті. Чарує погляд кожна віть, І відчуваєш мимохіть, Яке це диво – жить, […]...
- Ряска У старому, занедбаному парку Я стояв над ставком, Покритим зеленою плівкою ряски, І думав: Колись цей ставок був прозорий, Слід […]...
- “Любов чи ні – не знаю…” Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – […]...
- “Заграє смерть іржавою трубою…” Заграє смерть іржавою трубою, Та я, забувши, що минає строк, На край світів блукати за тобою Піду у жовтій куряві […]...
- “А смертне знов нагадує про смерть…” А смертне знов нагадує про смерть, А час, мов сумнів, скапує свічею. Мій “его” весь скоцюрбився і змерз, І виглядає […]...
- СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД Відколи вкрали владу серп і молот, Людською кров’ю обагрився шлях! Убивцям чести начіпляли блях, Щоб між народів піднімати колот. Хто […]...
- МЕТЕЛИК Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету […]...
- КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
- СМЕРТЬ КОМПОЗИТОРА Гучали скрипки чорні і плескаті. У тиші кожен думав про своє. – Прохання у фіналі не плескати… – нараз оголосив […]...