Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Відмерехтіла далеч біла…”

Відмерехтіла далеч біла,
Сніги розтали – і нема.
І жінка, що мене любила,
Живе розлучена, сама.

Вона не дзвонить і не пише,
Вона не кличе і не жде.
Чому ж тоді до неї, вірше,
Душа похнюплена бреде?

Невже надіється, що можна
Переінакшити життя?
Але минуща днина кожна
І час тече без вороття.

І вже нічого не змінити,
Судьбу не вибереш нову.
І тільки пам’ять буде жити,
Допоки в світі я живу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Відмерехтіла далеч біла…” - ЛУКІВ МИКОЛА