Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД



Відколи вкрали владу серп і молот,
Людською кров’ю обагрився шлях!
Убивцям чести начіпляли блях,
Щоб між народів піднімати колот.

Хто схоче, знаючи спекоту й холод,
І сам, не схожий на хмільних стигляг,
Обороняти – як бутинський лях –
Те хиже кодло й стріти смерть і голод?

Але ж, – о Боже! – вигулькнув дивак
Та ще й кубанський, не якийсь козак,
Що й досі кредо Леніна вітає.

Тавруйсь, Михайле! Ще одну печать
Бери на лоба, каяття ж немає.
За тих, що в Винниці та в Биківці лежать.

23 серпня 1991 р.



СЕРП І МОЛОТ – СМЕРТЬ І ГОЛОД - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)