ОЗИМИНА
Народжена якраз перед снігами,
Зелена, безтурботна, молода,
Знайома із дощами й холодами,
Вона вже знає, що таке біда.
Тепер її хурделі заметуть,
Морози люті затріщать над степом.
Не всі, мабуть, до квітня доживуть
Беззахисні та безборонні стебла.
Але, здолавши веремії злі,
Вона сяйне таким колосограєм,
Що ярині, яка росла в теплі,
Із нею не зрівнятись урожаєм.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)Related posts:
- 5. ОЗИМИНА Наїжачились степи Жерлами зеніток… В’яже смерть свої снопи Та й не перше літо. Засіває “бог війни”, А жнивують круки… Гладять […]...
- “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
- КАЛИНОВА СОПІЛКА Ми з нею разом підем по гриби. Вона мене ненавидить, я знаю. Шумлять мені берези і дуби, шумлять вітри Славутича […]...
- “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
- “Приїде, побуде – як сонце, сяйне…” Приїде, побуде – як сонце сяйне, І душу овіє чуття неземне. Посидим удвох, поговорим – і все, І поїзд за […]...
- ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
- “Йде сніг…” Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто […]...
- “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
- НАМИСТО Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло […]...
- ПІСЛЯ ГРОЗИ 1 За обрій хмара відпливла, І сонце засіяло. І жаль пониклого стебла, Що у негоду впало. Над ним дзвенить ясна […]...
- В РОСАХ Паслися в лузі коні й лошата. Пасли їх любі-милі дівчата. Дівчата в росах – ясні, рожеві… Так смачно в росах […]...
- “Дай квітці відчути…” Дай квітці відчути своє цвітіння І яблуку дай зрозуміти достиглість власну… Гріховній планеті – свою непорочність зоряну… Народжена в сорочині […]...
- ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
- “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
- “Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...
- “Як тішить очі перший сніг…” Як тішить очі перший сніг, Безжурний, лагідний, мов сміх Дівчати перед шлюбом, – І як його ми любим! Та як […]...
- ПРИСВЯТА Я туго ріс. Тож не дивуйте їм, Тим недосвідченим, невправним звукам,- Таким беззахисним, таким безруким Я був тоді на торзі […]...
- “Вiд ясних зiр. І тихих вод…” Вiд ясних зiр. І тихих вод. Вiд благородного корiння. Таким почався мiй народ. Таким продовжується нинi. Мiж молодих його зiниць […]...
- 5. ТАТАРСЬКА НІЧ Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]...
- ДАВИД Суворий погляд і тверда постава, І мозку гін, закутий під чолом. Це владній силі божеський псалом, Земному світові хвала лунава. […]...
- I. “Жди мене…” Жди мене на тому мості, що над зеленою рікою. Я прийду до тебе із сіножатей дощу, з його конюшиною у […]...
- 1. Передкарпаття Це край, де мовкне спів флояр під жонови[1] жертовний стукіт, де так подібні до хлоп’ят худі баранчики і буки. ___________________________ […]...
- КАТОРЖАНИ У сірих бушлатах, німі, як раби, Голодні, знесилені, гнані, Ми зносим нестерпне знущання, аби Сконати у тому знущанні. Невладний над […]...
- ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...
- “Знаєш, я частенько вже боюсь…” Знаєш, я частенько вже боюсь: що рядком раптово захлинусь. Стане серце раною в мені. Заклекоче слово в глибині. Магма слова […]...
- “Приxодили. Стрічали шану й страх…” Приxодили. Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи. Приносили в приплющених очах Своє блакитно-зеленаве небо. Ми не зазнали […]...
- “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
- ДВА СЕРЦЯ У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, […]...
- ПРАКОРАБЕЛЬ Вантажений калиною, сповільна він рівно опускається до дна; сто років углибає – божевільна у тих прозорих водах глибина, Там сховок […]...
- “На кладовище вже мене несуть…” На кладовище вже мене несуть. І я не плачу. Плаче моя суть. Бо в цім житті мене ще було треба […]...
- СЛОВО (У вінок Т. Шевченкові) Немудрий цар твоє премудре слово Топтав полками – квітли пурпурово Ненатлі болі українських ран! Зухвалий вождь, озлоблений тиран, Його обкраював […]...
- Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
- І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
- Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...
- БАРВІНКОВА ЩИРІСТЬ Перше ліричне інтермеццо Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє […]...
- КРУТИЗНА Мої лелеки відлетіли, та кличе небо молоде. Можливо, ще у заметілі життя моє не підведе. Але ілюзії не тішать – […]...
- “З літами важче любиться…” З літами важче любиться, Багато що прощається. А ось вона, та вулиця, Яка не забувається. Чого я тут – не […]...
- “Хвилі жита? Пісків потоки…” Хвилі жита? Пісків потоки? Спраглий промінь? Смеркання цвіт? Вічний Боже, який широкий, Дивно знаний твій білий світ! Збройних сварів вогонь […]...
- “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
- “Дванадцять видів плеканих квіток…” Дванадцять видів плеканих квіток У парку в Мехіко саджають люди, Аби ввесь рік позмінно, без облуди, Ловили очі радість пелюсток. […]...