Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Йде сніг…”

Йде сніг.

Я стою у траві,

яку покосить не зуміли.
І стебла кругом неживі,
пожовклі і гострі, як стріли.

Хто їх за коріння трима
в холодній землі,

на незримій

тугій тятиві?

Крадькома

націлює в серце над ними.

І враз відпускає…

та ні,

вони цо летять,

бо зненацька

на снігу легкім полотні
схрестились тіспачо в космацькім

узорі –

це мертва трава,

ці вижовклі стебла забуті…
Чия ж це душа вишива
на дальнім верху,

на безлюдді?

І я, нестарий чоловік,
підваживши хмари, як плити,
шепочу: прийдуть, через рік,
то дай же їм. Боже, скосити…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


“Йде сніг…” - ГЕРАСИМ'ЮК ВАСИЛЬ