“Над річкою, у затінку верби…”
Над річкою, у затінку верби,
Шепнула квітка вітрові: люби.
Він колихнув зеленим шовком трав
І коло неї сам шовковим став.
Впокорився, притихнув до пори,
Але нові нахлинули вітри –
І як ласкаво квітка не цвіла,
А втримать біля себе не могла.
Війнув, крутнувся на одній нозі,
Гойднувся на високій шелюзі
І зник у полі, де гінкі тополі, –
Любов йому не замінила волі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Говорили-балакали дві верби за селом…” Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]...
- “Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...
- Над річкою Понад берегом брів я неквапно І пригадував роки прожиті. Раптом щастя сяйнуло забуте І погасло ураз тої ж миті. Довго-довго […]...
- “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
- “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
- В ЗАТІНКУ ЧУДА В затінку чуда, в світлі надії так і живемо. Веснам радієм. Рано встаємо – будні чи свята. В сінях у […]...
- БРАТОВІ ДМИТРОВІ, ЯКОГО ЗНАЮ З РОЗПОВІДЕЙ Брате, холодом бузковим змальовано шибки, і щебечуть загадково красномовні ластівки. Нині пустка спить у хаті, розметавшись на всю шир, засвітивши […]...
- “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
- “На річку тінь верби лягла…” На річку тінь верби лягла, Ворушить вітер віти. Рибальський човен в два весла Тією тінню вкритий. Від річки – стежка […]...
- ГОЛОС МАЯ І я, і Ви – почули голос мая, Щось затремтіло – там, біля серця. Мчимо в хвилях мототрамвая. Почнемо інтермеццо. […]...
- МЕНІ ПОДАРОВАНО ЧАРІВНИЙ БУКЕТ ЖОВТИХ ТРОЯНД Пробігла жовта квітка поміж нами – й велика ніч з зеленими очима між нас хотіла стиха просочитись (а очі ж […]...
- ДУМКА СТАРОЇ ВЕРБИ На Івана на Купала Свої віти я купала У тихій воді. Піді мною, під старою, Розвеселою юрбою – Роки молоді. […]...
- “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що […]...
- “Лазить сонечко в травах…” Лазить сонечко в травах, скаче коник за коником гоном, І метелик з метеликом в піжмурки грають на мить. Лиш одна […]...
- ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь […]...
- “Балада про соняшник…” В соняшника були руки й ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки вітром, Він вилазив на грушу і […]...
- ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
- В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ В кiнцi греблi шумлять верби Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька, – Поïхав за […]...
- “Не беріть із зеленого лугу верби…” Не беріть із зеленого лугу верби Ні на жовті піски, ні на скелі, Бо зів’яне вона від жаги і журби […]...
- ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...
- “Букети із шипшини…” Букети із шипшини увечері біля клубу – рожеві пелюстки хлопці голублять а восени липі де-не-де самітня квітка спалахне розпашілі весілля […]...
- БУЛО БІЛЯ МОРЯ ВЕСЕЛО Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. […]...
- “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. […]...
- ПІД МАДЖЕНТОВ Гей, у полі, у полі, Там літають соколи. Летя, літають, сумненько гукають, Аж мене серце болить. Ой серденько, серденько, Чого […]...
- КУХОВАРНЯ Мені обридають рими Хочеться спостерігати рухи слів Щоб за ними тяглась моя думка Музика самособойне плелась Переганяю рух життя Люди […]...
- “До болю рідні краєвиди…” До болю рідні краєвиди, Красою випещений світ, Де задивлялася Рогніда На вересневий переліт. Кружляють птиці над могилами, Над рідним містом, […]...
- ЧОРНА ТРОЯНДА Із-під чорного капелюшка, з-під якого кучерявилося чорне волосся, у його бентежливій облямівці променилися чорні глибокі очі. Грецьке щось чи іспанське, […]...
- МОЯ ЦАРІВНА А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять […]...
- “На березі гойднувся листок…” На березі гойднувся листок – Ти негайно натис на курок. Промине років десять чи сто – Буде падати з неба […]...
- ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
- ЖАЛІБНИЙ ЗЯТЬ Ой умерла теща. Прибіг її зять Та й сів недалечко, та й давай ридать: – Ой ти ж моя тещо, […]...
- БІЛЯ ВОГНЮ Біля вогню, опівночі, у полі – Високі зорі, думи урочисті – Сидять собі, вечеряють поволі В тісному колі друзі-трактористи. Постав […]...
- СПОГАД Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]...
- Будапешт Ми йшли з боями. Врешті-решт Відкрився красень Будапешт. Хотіли взяти його з ходу,- Та мало стало в нас народу. І, […]...
- ДОЩ А на воді в чиїйсь руці Гадюки пнуться… Сон. До дна. Війнув, дихнув, сипнув пшона – І заскакали горобці!.. – […]...
- ВЕСНЯНКА Зіроньки у небі заблищали, Квіточки в садочку забіліли, Дівоньки у полі заспівали. Що на небі зірки, Що в садочку квітки, […]...
- ЯК ГРИЦЬ ГРИНЧИШИН СВОЄ ЩАСТЯ ШУКАВ 1 Опадає цвіт із вишень Білим інеєм на шлях… Розкажи нам, Гриць Гринчшин, Як ти їздив по світах, В дальні […]...
- ЛІСОВА БАЛАДА Серед лісу, в яру, над струмком, одинока могила, Скромний горбик землі, що осів і сховався в траві. Традиційна калина над […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...