Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“До болю рідні краєвиди…”

До болю рідні краєвиди,
Красою випещений світ,
Де задивлялася Рогніда
На вересневий переліт.

Кружляють птиці над могилами,
Над рідним містом, над мостом,
Над почорнілим Володимиром
І над важким його хрестом.

І, певне, може тільки тиша,
Що залишають журавлі,
Передавати, як гострішає
Любов до рідної землі.

Мої жита уже докошені,
І пахне палена стерня,
І Золоті ворота осені
Коханій Київ відчиня.

В Дніпрі вечірні небокраї,
І тіні сизої лози,
І тиша втомлена дрімає,
Мов чапля на одній нозі.

А літаки гудуть над світом,
І вкотре душу обпекла
Можливість небо розбудити
Одним лиш помахом весла…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“До болю рідні краєвиди…” - ТАЛАЛАЙ ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ