Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СПОГАД

Віддаленість, спогад,
зелена гілка, кинута рукою.
І мов шовкова квітка.
У спогаді тверде її стебло.
А квітка – мить,
до пахощі і сутінки в слідах,
піщаний берег,
коливання полиску:
то є, то губишся.
І часом тільки рінь,
якщо вдивлятися.
А після повені і квіти і трава
усе густо й незаймане…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СПОГАД - ВОРОБЙОВ МИКОЛА