Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…”

Ах, як вона цвіла, чарівна квітка!
Наперекір вітрам усім – цвіла,
обманута, посаджена у клітку
засушливого затишку й тепла.

Є квіти, схожі вдачею на листя.
Не раз мені стрічалися вони,
не раз буяли, соками налиті,
і вдалеч відлітали восени.

А ця – цвіла у затишку безводнім.
Цвіла, хоч насувалася імла.
Парило квітку сонце з небозводу.
Коріння сохло, а вона цвіла.

Ах, так вона цвіла, мов це востаннє,
мов нацвістись хотіла за листки…
І не спалив я спраглими устами
довірливі, чутливі пелюстки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО
«