“Біла мево, що кружляєш…”

Related posts:

1. БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...
2. “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
3. “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
4. БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
5. БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
6. “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
7. ІІ. БІЛА ПРИЧІЛЬНА СТІНА А за мною щовечора Ходить біла хатня стіна З вікном і голубими віконницями, Із пташенятами під стріхою, З відблисками призахідного […]...
8. БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
9. БІЛА СИМФОНІЯ Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як […]...
10. “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
11. В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...
12. ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...
13. АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
14. БІЛА СТОРІНКА Біла сторінка – віконце в душу, Через яке заглядає небо. Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на […]...
15. “Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...
16. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
17. “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
18. XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
19. 6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...
20. СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
21. ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
22. “Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки…” Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? […]...
23. “ОБСИПА КЛЕНА ЗЕЛЕНКАВИЙ ІНІЙ…” Обсипав клена зеленкавий іній, Пелюсток паморозь на вишеньки лягла І неба скіс вже не зимово-синій, Весняна, мов димок прозора, мла […]...
24. “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
25. ТРИВОЖНЕ ПЕРЕДЖНИВ’Я Зачастили дощі – та непрошені, А хліба на полях ще не кошені. Вже не день і не два – хмари […]...
26. АЙ-ПЕТРІ Ген піднявсь Ай-Парі догори, Мов десант морський – Під самі зорі: З ранньої до пізньої пори Він у невсипущому дозорі! […]...
27. 6. “Сплюндрована, спустошена земля…” Сплюндрована, спустошена земля, Доконана дощенту кримчаками… І потяглись з усіх боків руками Сусіди ласі – сльози доділять. В степах буянна […]...
28. НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
29. ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
30. “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
31. “І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...
32. БІЛА НІЧ Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов […]...
33. БІЛА ТРОЯНДА Не стукай у вікно, що в самоцвітах дощу; між нами – гупання ходи. Твоя колючка знає: час проходить – пробийся […]...
34. ТАНГО “БІЛА ТРОЯНДА” Десь поміж двадцятими, поміж тридцятими, поміж дахами, балконами й вивісками, в надвечірнім затемненні сніжного міста, снується танго безпритульне, вигадане студентом […]...
35. “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
36. О, ЧОМ, ДУНАЙ? О, чом, Дунай, о, чом, тихий, О, чом же ти не рожевий? Чо пісочок не перловий, Бережечки кришталеві?.. Я би […]...
37. КОЛИСКОВА Маленькому АНДРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це […]...
38. “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
39. НА СПРАВЖНЬОМУ СНІГУ, СТВОРЕНОМУ ЛЮДИНОЮ Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться біла метелиця, вітром збиває із ніг. День, наче писанка сонцем розписана, а […]...
40. МЕЖА По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце […]...