“Я кину все. Я вірю в кілометри…”

Related posts:

1. “Кину жаль і смуток лишу…” Кину жаль і смуток лише, Власне лихо заколишу І братам співати стану Про любов, красу весняну. Дам їм світло серед […]...
2. “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
3. “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
4. ВАСИЛЕВІ ПАЧОВСЬКОМУ Ой матінко, зоре, Вже ревниться в шумі, І кличе, і грає, І зве мене в море, Ой мати моя! На […]...
5. МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
6. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
7. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
8. “Ні, я вірю, що знову піднесу…” Ні, я вірю, що знову піднесу До уст пугар пречистих цих напоїв. Я знав, я знаю й знатиму красу, Якою […]...
9. ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ Забіліли каштани в небесну блакить, І на схилах садки забіліли. Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить, Щоб у мене душа […]...
10. ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
11. ДОЛЯ Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні […]...
12. “Найтонша ватра не згаса…” Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами лише вона. Одним одна. Тому й тримає. […]...
13. ДЕНЬ. ЯКИЙ ЛЮДСТВО НЕ ЗАБУДЕ Боже! Ти є в небесах чи немає? Вийшовши в поле, молюсь, як завжди, Силі, що землю в долонях тримає – […]...
14. ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]...
15. ХАЙ ЦЕ БУДЕ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ Хай це буде місяць, тиждень, Хай це буде тільки нині, Щастя варте, щоб умерти За його і в цій хвилині. […]...
16. “Врятуй мене, чаклунко, порятуй…” Врятуй мене, чаклунко, порятуй – Рятуй від осені, візьми до свого літа. Льоди ці, насуваючі, розкуй, Вернім в літо тепло […]...
17. ДО НОЧІ О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]...
18. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
19. СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
20. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
21. ПРОЩАННЯ З ДОМОМ Я вернулась додому і нарешті збагнула, Що мені він чужий і йому я чужа, Бо нема в нім того, кого […]...
22. ВИБІР Ой світе, світоньку, чи ти мені наснився, а чи судився літнім, як бджолі? Я лугом брів і щедро заросився, на […]...
23. “Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...
24. “Ти, мамо, прийшла в сновидіння…” Ти, мамо, прийшла в сновидіння В рядні – не в парчевому злоті: Обходиш свої володіння В глибинах синівської плоті. Навчи […]...
25. “О, як весело глядіти…” О, як весело глядіти, Як сміються всі на світі, А я з горя поманеньку Наллю чарочку повненьку, Вип’ю добре, посмакую […]...
26. “Такий чужий і раптом – неминучий…” Такий чужий і раптом – неминучий. Химери хмар задушать горизонт. Земля вдихне глибинно і жагучо на вишняках настояний озон. Мені […]...
27. “Я важко жив. Мені було…” Я важко жив. Мені було Не до розваг у світі цьому, Де так сплелось добро і зло, Як світло й […]...
28. ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...
29. СТАРИЙ КОРОЛЬ На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій […]...
30. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
31. “ГАЙВОРОННЯ ЧОРНОЮ ЛУЗКОЮ…” Гайвороння чорною лузкою Сиплеться на позелень ясну. Вирушу я стежкою вузькою Навпрошки в прозорість весняну. Помандрую наче той сновида Зеленполем, […]...
32. БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
33. “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
34. “Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...
35. “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
36. “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
37. 8. З ГОРОБИНОЇ НОЧІ Одного дня, як ми ввійшли в Карпати, З’явивсь неждано й вигукнув: “Здоров!” Мій друг – вчорашній командир гармати, Комсорг із […]...
38. ВЕСНЯНИЙ ДОЩ Хай буде дощ! Хай води щедрі Напоять землю! Хай Ай-Петрі Ще хмар підкине з трону кам’яного! Всміхнеться сонце після того […]...
39. ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
40. “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...