ВІДОЗВА ДО БАЛАКУЧОГО ГОСТЯ

Related posts:

1. ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...
2. СПОКУШАННЯ Лукавий біс, породжений хвалою, липкий та сласний, сотворив туман і, зграбно зістрибнувши з аналою, повів тебе в сади своїх оман… […]...
3. МОВЧАННЯ Я не хочу з тобою змагатись І не хочу тебе ображати, Коли нічого більш сподіватись, Тоді краще, мій друже, мовчати. […]...
4. “І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалася сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами […]...
5. Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
6. “Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...
7. “Говорили-балакали дві верби за селом…” Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]...
8. “І я не я, і ти мені не ти…” І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь […]...
9. СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
10. УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
11. ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
12. “Я люблю тебе в щасті і в горі…” Я люблю тебе в щасті і в горі, Серед весен і посеред зим. І нехай язики злі говорять Небилиці між […]...
13. СМЕРТЬ ТРОЯНДИ Гине троянда; в тиші вечірній Вітре, не бур їй святочних хвилин! Хай докривавить, сонцеві вірна, Все, що розквітло : мед […]...
14. “Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...
15. Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
16. І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З […]...
17. 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
18. НА ЧУЖІЙ ЧУЖИНІ І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий, Не побачу степів тих розкішних, гаїв тих співучих, І поляжу без […]...
19. ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниці Я відчуваю в плескоті хлібів – Здається, сотні змучених рабів Звели до сонця стомлені правиці. Зелений […]...
20. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
21. ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – […]...
22. ХОТІВ БУТИ ЛЮДИНОЮ Щоб не крокувати – відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур – відкусив пальці […]...
23. “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
24. “В дні, прожиті печально і просто…” В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, […]...
25. ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль. Свічки горіли кволо. Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. […]...
26. ДО УПАДУ Чорний птах летить над нами, Крила, кігті простягнув, Зойк його несесь світами, Кров червонить острий клюв, Звізди плямляться кервою, Крила […]...
27. Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються […]...
28. РОБІТНИКОВІ Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,- У чарці горенько топи… […]...
29. “В архівах серця скільки гине…” В архівах серця скільки гине Найгеніальніших поем, Бо ми ж не хлібом лиш єдиним, Не в безконфліктності живем. Ми від […]...
30. “Куля земна, полонена пітьмою…” Куля земна, полонена пітьмою, Знає мету, що ясна і пряма. Сотні доріг подружило зі мною, Тільки тебе, материзно, нема: Не […]...
31. “Ой діброво – темний гаю!..” Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- […]...
32. “Мені здається, я не знаю…” Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, […]...
33. СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
34. “На могилі стояло сонце…” На могилі стояло сонце – Тіні… Жабенятко у світ дивилось Тихо. Зозуленя собі слів шукало Тонко. Біля трав у степу […]...
35. “Довгі дні ростуть поміж нами…” Довгі дні ростуть поміж нами і ломляться в ретині очей. Присядьмо, бо дороги в майбутнє немає, і я тут тимчасовий […]...
36. БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...
37. Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
38. ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ШУКШИНА З землі повстале в землю повертає, та дух кріпить надія вікова: безсмертні всі, і згину нам немає, немає, друже, бо […]...
39. ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...
40. “Коли у тузі вічної розлуки…” Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, – я думаю – у точності науки яке мистецтво і натхнення […]...