Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”)

Поля мої! Суворі таємниці
Я відчуваю в плескоті хлібів –
Здається, сотні змучених рабів
Звели до сонця стомлені правиці.

Зелений подих теплої пшениці
Доносить розшум Кобзаревих слів.
Любов і ласка, ненависть і гнів
Спалахують в рядках, як блискавиці.

Скорбота матері, і сльози немовляти,
І задуми безпомічно-крилаті
Шукають – не знаходять берегів.

Тут правда з кривди злускала облуду,
Щоб розказали нам з віків минулих люди
Історію насильства і батогів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”) - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ