СИНОВІ

Related posts:

1. СИНОВІ Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]...
2. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
3. КРАЄВИДИ крізь тебе переходять краєвиди з правої сторони тебе затінюютъ гаї з лівої місяць обливає холодом знизу видовжуютъ до обрію поля […]...
4. Сутеніє в ліхтарні літа зелена шиба саду вітрами вибита однаковішаємо тільки вогонь залишається вірним собі однаковішаємо небо вужчає черкають в ньому […]...
5. “Мов краплі ті, хвилина по хвилині…” Мов краплі ті, хвилина по хвилині Спливає час в посудину доби… Не обіцяй добро зробить людині, А просто – якщо […]...
6. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
7. “Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя…” Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя, Не дозволь у брехливість надуту вбирати сваволю, Дай тверде, і […]...
8. МОЯ СТЕЖИНА Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота […]...
9. 3. Най би хоч баранчики “Най би хоч баранчики ніколи не виростали” – отак гадав я собі під вечір у Березові тримаючи в колінах те […]...
10. АРІЇ-ОРІЇ Ларисі Мурович Арії-орії, піль орачі, Думали здавна про дальній Схід. Сонце, гадали, там сяє вночі, Не замерзає ніколи брід. Арії-орії […]...
11. СТЕЖИНА + Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло […]...
12. [МІЙ САРДАК] Я ж бо тебе не звержуся, Руський мій сардаче! Тепер аж я заспіваю, Тепер аж заплачу, Бо маю ся в […]...
13. Чому тебе не любить влада – знаю Чому тебе не любить влада – знаю, Ти перед нею завинив одним: Ти завжди був i є для них чужим, […]...
14. “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
15. “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
16. І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
17. НАЙВИЩА СИЛА + – Одягайсь на розстріл! – крикнув хтось І постукав у двері. Я прокинувся. Вітер розчинив вікно. Зеленіло й Добрішало […]...
18. ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...
19. “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
20. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
21. “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
22. “Ой діброво – темний гаю!..” Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- […]...
23. Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
24. “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
25. ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ “Я – випадок. Я із закону випав І впав у винятковість, як у сон. Але не любіть винятків закон. Хоча […]...
26. ДУМКА (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]...
27. “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
28. ВИНОГРАДНИК Побачив видиво я. День сірів і в нім З тисячолітніх соків лози виноградні Препишні кетяги зродили в цілім полю. Почув […]...
29. 2. Нав’язливий сон Ніколи більше, зриваючи квітки болиголова, не затру собі ними очі; знаю: після цих дощів виростуть великі жовті безсмертники, що нас […]...
30. ЯРОСЛАВ ГАРСІА ЛОРКА Ти прогнав пегасика, мов пасинка, най собі летить конячка панська! Сніг упав, як піна з вогнегасника. Вірш запах, як пасіка […]...
31. Пурпурный лист на дне бассейна Пурпурный лист на дне бассейна Сквозит в воде, и день погас… Я полюбил благоговейно Текучий мрак печальных глаз. Твоя душа […]...
32. “Згадай, безумче! Світ – не тільки ти…” Згадай, безумче! Світ – не тільки ти: Крім тебе є думки, планети, птиці. Є з’явища такої красоти, Яка тобі, дурному, […]...
33. “Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...
34. КІТ І ЛИС Раз Кіт і Лис пішли собі в дорогу А у дорозі, бач, балакається много Пустого й чемного. “От, – каже […]...
35. 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
36. МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...
37. Стихи мои Стихи мои Похожи на клубок цветных. Запутанных ребенком ниток. Я утром их стараюсь разобрать В отдельные красивые клубочки. Но к […]...
38. ОСТАННЄ ЯБЛУКО Останнє яблуко в осінньому саду Лишилося на щастя чи біду. Висить в гіллі як символ самоти, А ті, із ким […]...
39. СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава […]...
40. ДИТИНА-СИРОТИНА Як тільки гульк на світ свята неділя, То й стане зараз веселіший світ, І вийде сонечко, мов на весілля, Червоне […]...