“В камені, в дереві, на папері…”
В камені, в дереві, на папері,
У бронзі, в мармурі, в небутті…
А вже на крицевій небесній сфері
Літавці карбують його путі.
На ритинах,
на порцеляні,
На прапорах,
на рушниках…
І не приспати його кохання,
Не вколисати на рушниках.
Треба Вкраїни. Надій і суму,
Селянських хат і курних шляхів.
Треба землі, де завжди пульсує
Шевченкове серце, Шевченків гнів.
1968
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “У сіро-жовтому камені…” У сіро-жовтому камені Кубляться хижі орли, Зійшли перші квіти На скелі Пітії. Кітерон зносить мед і отари, Салямінська затока Міниться […]...
- “О, суму, смутку, скільки суму…” О, суму, смутку, скільки суму По заході світила! Повились проліски в задуму; Кладуть на ноти тиху думу Озер ясних кадила. […]...
- “У дереві кожному скрипка, говорять, живе…” У дереві кожному скрипка, говорять, живе, у дереві кожному скрипка живе і співає. Спинись і послухай, як скрипка до себе […]...
- КАМЕНІ Гостей чекав я, і вони Загримали в поріг, Скорботопомні валуни Крутих моїх доріг. На них важкі сліди були Моїх юнацьких […]...
- БІОГРАФІЯ 1. Завжди напружено, бо завжди – проти течій. Завжди заслуханий: музика, самота. Так без шляху, без батька, без предтечі. Так […]...
- ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
- “Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
- ГОНТА Плаче ліліня горизонту Закривавлена в далині, І стоїть неприкаяний Гонта У пекельному тому вогні. Галаготять: герой… убивця… Хто звідкіль – […]...
- СОН ЛІСІВ Мохнаті зітхання дерев – Шелест, шурхіт, шум… А десь недалеко машини рев, Що розриває цей сум. У вершках кучерявого листя […]...
- “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
- МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
- БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...
- ПОЕТОВА КОХАНА Її любив поет. Отим і знаменита. А врода і краса давно уже не ті. Маленька, мовчазна, легендами повита, Живе тепер […]...
- ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
- САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
- ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
- “Навчи мене премудрості, навчи…” Навчи мене премудрості, навчи, Моя сувора і ласкава Музо, А ти, тендітне серце, помовчи – Мені потрібні витривалі друзі. Ще […]...
- ВІКНО У ПЕЧЕРІ На світі сталось це давно, хтозна-якої ери: прорізав предок наш вікно у камені печери. І сонце темінь обпекло. Примружив предок […]...
- “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
- ДОРОГА Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі […]...
- ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...
- МАЗЕПА XXI Як Палія любила Січ, І як його ще й зараз любить… Коли він кине грізний клич, Вони підставлять смерті груди […]...
- ХУСТКИ НА ПОДІЛЬСЬКОМУ ПОЛІ Це вічне: куди не погляну – мережиться обрій хисткий. Вічочком пливуть над полями строкаті жіночі хустки. Це вічне: від поля […]...
- “ГОЛУБ НА ГАЛУЗЦІ ЯБЛУНЕВІЙ…” Голуб на галузці яблуневій – Аж сипнуло в очі переквітлим. Біло-сині хмари ген у небі Гоять день зітлілий гойним світлом. […]...
- “Людина розповзається, як зібрання народне…” Людина розповзається, як зібрання народне – хапаєшся за погляд, щось гукаєш колоритне – та вислизає, заповзає у таємні сховки, привалює […]...
- AMEN Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов […]...
- СУЧАСНЕ МІСТО ЛЖЕЯЗИЧЕ Сучасне місто лжеязиче Мій дух відкинуло у тінь За те, що небо вічно кличе Його на дальню височінь; А люд, […]...
- ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...
- ЛИСТ-ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТОВІ Пане Президенте, Зболене серце моє – понівеченою красою вбите. Кричить ним жіноцтво з візками залізними, сумками двопудовими переобтяжене. Українські наші […]...
- “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
- “Сталося щось незвичайне…” Сталося щось незвичайне – зійшлися Камінна душа, Камінний гість, Камінний господар і Камінна квітка. (Матроси за сушею скучили – хоч […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ …І тільки твій слід на сріблистій пороші, Відтиснутий синьою тінню слідок, І серцю так легко від теплої ноші Нешумних, мов […]...
- ЛЕНІН (уривок) Чи спів, чи крок маніфестацій, чи гул моторів з висоти у шумі теплому акацій, – завжди, завжди між нами […]...
- “МАЙН ЛІБЕР” Ніхто ні хусточкою не махав, і не казав ніхто “прощай”, коли мій поїзд від лісів і трав мене відвозив у […]...
- Балада про солдата Солдат бажав лиш одного, Якщо поранять десь його, Щоб в тил скоріше відправляли, І там надійно лікували… Боявся крові він […]...
- “Не погасне висока потуга Дніпра…” Не погасне висока потуга Дніпра, Не зміліє в отецьких криницях вода, Доки є на землі хоч краплина добра І Марія […]...
- Я знаю, як кохання зберегти Я знаю, як кохання зберегти, Щоб довго нашi душi зiгрiвало: Своїм життєвим шляхом треба йти, Побачень щоб завжди було замало!...