ІЛЛІЧ
Коли мені відкрилось це ім’я?
Не пригадаю – пам’ять дату стерла.
Сказала б, може, матінка моя,
Але вона ще у війну померла.
Сказали б сестри – зіроньки мої,
Та й старша з них – молодша все ж від брата,
І навіть днем народження її
У паспорті стоїть приблизна дата.
Сказали б друзі, та шкільну сім’ю
Вже не зібрать – згадай і зажурися:
Одні упали мертвими в бою,
А в нас, живих, дороги розійшлися…
От і стою на перехресті я
І сам-один пригадувати мушу:
Коли ж воно запало – це ім’я,
Оцих п’ять літер променями в душу?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- “Бог ясний поміж людьми ходить…” Бог ясний поміж людьми ходить. Бог навчає людей роботи: “Розбудіте, полийте потом, І уродить земля, уродить”. А Диявол його не […]...
- З ПУШКІНА Я пережив свої бажання І мрії пережив свої, Осталися одні страждання, Одні в сердечній пустоті. Від лютих бур лихої долі […]...
- МАРІЄ МАРІЄ, за мертвими виють пси. Так виють, ніби за тими, що вмерли у всі часи, й між ними – ми. […]...
- “Вір – як зір, безневір’я – ніч…” Вір – як зір, безневір’я – ніч. Тут і вибрать собі дорогу, Щоб уста – одні, щоби очі – одні, […]...
- “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- І ДІВЧАТА НЕ ВИНОСИЛИ НАМ КВІТІВ Після бою ніч прослалась по селу. Пить хотілось. Спать хотілось. Нили ноги. Пил на тілі, пил у горлі, – світ […]...
- ДВІ СНІЖИНКИ Нам прошкувать в залітошну печаль… Мені одному – ти ж бо вже пристала, Ламать реальність гранями кристалу. Мені одному думать […]...
- “Любов на вигадки тямуща…” Любов на вигадки тямуща, Бо їй чужа душевна лінь, – Це не брехня, а правда суща, Як свідчить досвід поколінь. […]...
- На незабудь Штернбергові Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся,- Згадай мене, брате! [Травень-червень 1840, С.-Петербург]...
- “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
- ДИЛЕМА І Не доходь, не доходь до останніх границь, Не стрівайся самотно з кінцем! Повернися назад до живих таємниць Любознавчим юнацьким […]...
- “Пошли нам, доле, тої миті…” Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]...
- “Здалеку надходять…” Здалеку надходять. Із душі тихої – ще жовта й старовинна… Афин запах, потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки […]...
- “за димом за струпом невидимі інші стихії…” за димом за струпом невидимі інші стихії хорує над хором розгорнута кара нудьги учора сказали вертайте голоблі на київ сьогодні […]...
- ЛЕБЕДІ НАД ВАВІЛОНОМ Пам’яті Василя Земляка Коли страшне це горе пересилю, Коли пекельний час перетужу, Прийду до Вас, незгасний мій Василю, І все, […]...
- “І те, і те: як птах ранковий…” І те, і те: як птах ранковий Раптово випурхне з трави, Як сон перерваний раптовий – Мені не йдеш ти […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
- “Глузуйте, кпіть над рідною землею…” Глузуйте, кпіть над рідною землею, Вкривайте склом і терном нашу путь, Вбивайте нас байдужістю своєю, – Презирством діти вас уб’ють. […]...
- УСВІДОМЛЕННЯ Як дівчина розпустить трепет білих мушель і поглядом постелить дві дороги, – ти любитимеш її за те. І аж тоді, […]...
- Сховатись за віспу за спини за виступи сховатись за віспу за спини за виступи обдерті сідниці стулити руками чотири дороги спіткнулись об камінь чотири дороги лишились обвислими […]...
- ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
- “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
- ЛЮБОВ. МОТИВ КОНЕСКІ Сухого списа Ввіткнули мені у серце І там закріпили. Старанно й дбайливо. Потім сказали: – Вір і чекай, Поки зазеленіє....
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- “Згадай, безумче! Світ – не тільки ти…” Згадай, безумче! Світ – не тільки ти: Крім тебе є думки, планети, птиці. Є з’явища такої красоти, Яка тобі, дурному, […]...
- З МАТІР’Ю, КОЛИ СМЕРКАЛО Ще задовго до війни Тоді ступав уже я на своїх, А мати молода була й красива… Завиграшки поперед неї біг, […]...
- ДОКТОР ДУТКА Доктор Дутка, що знав дев’ятнадцять мов (а якщо з діалектами, то двадцять чотири), відбивав цілий світ, ніби давнє трюмо, і […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- “Упали сніги на луги…” Упали сніги на луги, На темні ліси і діброви. І сиві дуби, як боги, Застигли, нахмуривши брови. І тиша довкола […]...
- МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
- “Сьогодні я ранком молилася…” Сьогодні я ранком молилася В церкві святого Онуфрія, В жовтизні, сині та рожевизні Фресок, в іконному золоті. У монастирських мурах […]...
- “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
- “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
- ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да […]...
- “Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...
- ВАГАВСЯ ДОЩ 1. До кого, пташко, жалібно квилиш? – я перехожий випадково гаєм: хто спуститься, обізветься з узвиш? Кого ти кличеш? – […]...
- “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
- ДОРОГА Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі […]...