ДИЛЕМА

Не доходь, не доходь до останніх границь,
Не стрівайся самотно з кінцем!
Повернися назад до живих таємниць
Любознавчим юнацьким лицем.

Тут і сонце, і тінь, тут і буря, і грім,
І кипить боротьба навкруги!
До життя, до життя! Тут серцям молодим
Ціле море огню і жаги.

Ти і раб і герой! – Так доводь до кінця,
До гармонії всякий розлад…
До життя ж, не змертвілі юнацькі серця,
До земних величезних принад!..

Бачиш – місце, бачиш – коло,
Де все вмерло й захололо,
Де людина кам’яніє,
Де каміння сонце гріє.
Де одні мерці?-
Одвернися,
Одкаснися
З божим гнівом на лиці
Од сумного попелища
В ту країну, де найвища
Розгорілася краса,
Щоб пізнало серце хоре
Величезне синє море,
Золотисті небеса.
В небі, злившися з красою,
Животворною росою
Мрії вернуться назад
На розпалене каміння
На загальне омертвіння,
На розлад.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

ДИЛЕМА Ні від себе втекти, ні себе наздогнати, Із собою нелегко, а без себе – це жах, Сновигатись бездумно від хати […]...

“У тридцять літ ти тільки народився…” У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі. І нема нікого окруж. Ти тільки […]...

“Єдина воля володіє світом…” Єдина воля володіє світом, Веде в майбутнє нас єдиний шлях, Ми умремо з єдиним заповітом В непереможних і міцних серцях. […]...

Зруйнування Києва Проплило сімнадцять років – І татари знов прийшли, Знову їх заржали коні І верблюди заревли. Здобули вже Переяслав, Вже Чернігів […]...

ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...

Наука – Повідай, вояко, не парубок – порох, Чого це ти сяєш, як сонце на шпорах? Чого веселишся, смієшся потішно? Назавтра […]...

КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...

КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...

ПАРАЛЕЛЬ Колись мій брат, раціоналіст – математик (прагматик) Посміявся із зачарування красою пейзажів: Що людина за вічними клопотами того дива і […]...

ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...

ХРИСТОС Як тіло приросло до дерева хреста, і витекла з очей живиця зору, тоді дощами зашморгнулася сльота і вимила з обличчя […]...

ЯТРАНЬ Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каміння б’є вода… Народна пісня З-під каміння у долині Б’є джерельна течія. Там одвіку […]...

Ciudad de Mexico Коли богам останню жертву принесли, і білий вуж пішов людиною на море, – тоді щоранку сонце виходило з-під гори, тоді […]...

ГОЛУБА ШАЛАНДА Де тебе шукать в широкім світі?.. …………………………………………… Грало море, пінилась вода. Край шаланди закидала сіті Дівчина, рибачка молода. Підвела гарячв […]...

A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...

ЛАНЦЮГ НІЖНОСТИ Від самих початків життя, коли пружно в колисці Ти пнешся до сонця угору, побачиш тоді: Всміхається разом із сонцем ще […]...

КАМІННЕ МОВЧАННЯ Я іду по камінні – болять довго труджені ноги, спотикаюся, падаю, розсікаю до крові коліна, по камінні здираюся вверх – […]...

ОСІННІЙ ВІК Ятрить очі неслухняне, посивіле пасмо кіс… День дівочими піснями відплива за синій ліс. Прощавай, гірка любове! Гасне сонце на лиці. […]...

ДУХ Людина – що таке? Не плоть, не море. Не океан, не космос, тільки дух. Йде смерть, але вона не переборе […]...

Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...

03. ПРЕЛЮДІЯ Такі бувають часом дивні хвилі, що, сам не знаєш звідкіля, чому, приходять в ніч, від померків німу, чи в день, […]...

ПІСНЯ ТРЕТЯ. Дума перва Над степами сонце сяє, Вітер подихає, Подихає, мов у кобзу Тихострунну грає. Поначіплювано густо Струни золотії На степи, балки з […]...

ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...

“Зелений пагінець трави…” Зелений пагінець трави Пробився між каміння. Дивись на нього – і живи, І вчися розуміння Непереможності життя, Яке усе долає […]...

А ВІДГАДАЙТЕ-НО: ЩО Я ТАКЕ? Загадка А відгадайте-но: що я таке? Всі хочуть, як народиться дитина, щоб я було красиве і дзвінке, бо носить все […]...

“Чи відійшло, чи захололо…” Чи відійшло, чи захололо, чи проминуло? Ні, ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в тобі, […]...

ШТОРМ “ШТОРМ” Хвиля в морі гуляє висока, Море в берег розгнівано б’є. Сонце хитро прижмурило око: Шторм – це діло, мовляв, […]...

“Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...

БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… “О, де […]...

“Розгрібаю дні, як багровиння…” Розгрібаю дні, як багровиння, Плину вже назад не перейти. Тільки проступає далеч синя З міражами мрій на пруг мети. Та […]...

РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...

СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...

ВИДИВО ЗАКЛОПОТАНИМ Обоє молоді – як золоті олені, Що вибігли на галяву ясну… І сонце не небесному знамені На їх дивлюсь радісну […]...

“Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...

НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...

“Живих руїн скорботний бранець…” Живих руїн скорботний бранець, Я в гори йшов на двін цикад; На скелі жар, немов спартанець, Я бравсь, не кидавшись […]...

МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...

“В гіпс відлилося, захололо…” В гіпс відлилося, захололо минуле, що було – ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в […]...

ПОСНУЛИ ВІЛЛИ Поснули вілли і сповились млами, Як мусліновим серпанком навіси, А біля молу сонні кипариси Стоять, як скорбні вдови над гробами. […]...

СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...

Related posts: