СТИХ II
Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси,
Вже вечором плаче по втраті краси,
Потім конає,-
І людське життя, ся веселка із мрій,
Ледве роз’яснила на хвилю обрій,
А вже й минає.
Як блискавка блисне і в пропасть майне,
Лиш грохіт зловіщий за нею жене
І зойк звіряти,-
Так само крізь глубінь стрілою несесь
Житейське судно. І небавом прийдесь
На суд ставати.
***
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...
- СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
- ДО УПАДУ Чорний птах летить над нами, Крила, кігті простягнув, Зойк його несесь світами, Кров червонить острий клюв, Звізди плямляться кервою, Крила […]...
- “І заливають образ твій сльозами…” І заливають образ твій сльозами. Так само хвиля золотиться в морі, Так само гори криються імлами, Так само ввечір світять […]...
- СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
- СТИХ IV Душе вбога! Кинь нікчемну Житейську страсть, а глянь в таємну Безодню сльоз! Барвінок, мирт і лавр пахучий – Усьо колись […]...
- СТИХ III Всьо минеться, всьо розрушить Вир буття і міль часу, Студінь смерті всьо зморозить; Славу, честь, добро, красу Втоплять сльози; Всьо […]...
- СТИХ VI Як ранній легіт, цілує очі Ніжний, розкішний туман конання. Обрій темніє, на крилах ночі Несеться любе dolce* розстання. Небесний отче! […]...
- СТИХ VII Як гляну в прогалину горя На шлях, що покрився хрестами, То серце стинається жахом І очі заходять сльозами. О горе! […]...
- “Дощ на світанку стих, але за мить…” Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
- Все повторяю первый стих “Я стол накрыл на шестерых…” * Все повторяю первый стих И все переправляю слово: – “Я стол накрыл на шестерых”… […]...
- Свободный стих Приманной легкостью играя, Зовет, влечет свободный стих. И соблазнил он, соблазняя, Ленивых, малых и простых. Сулит он быстрые ответы И […]...
- “Дощ на світанку стих…” Дощ на світанку стих, але за мить вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
- Каждый стих – дитя любви Каждый стих – дитя любви, Нищий незаконнорожденный. Первенец – у колеи На поклон ветрам – положенный. Сердцу – ад и […]...
- “Мой русский стих, живое слово…” Мой русский стих, живое слово Святыни сердца моего, Как звуки языка родного, Не тронет сердца твоего. На буквы чуждые взирая […]...
- Лучший стих по мнению Евгения ЮхницыМАЛЕНЬКАЯ ЛИЛИ(для детей) Две маленькие Лили- лилипуты увидели на иве желтый прутик. Его спросили Лили: -Почему ты не зеленеешь, прутик-лилипутик?- Пошли за лейкой […]...
- “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
- Лучший стих по мнению Евгения Юхницы”Отговорила роща золотая…” Отговорила роща золотая Березовым, веселым языком, И журавли, печально пролетая, Уж не жалеют больше ни о ком. Кого жалеть? Ведь […]...
- ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...
- ПРАГНЕННЯ Чудний кентавр із головою бога І тулубом могутнього коня На небо вибіг і жене якомога. Куди жене? Не знає. Навмання. […]...
- CODA І О, не гудіть мене, що я співак зневіри, Що від моїх пісень заносить пліснь гробів, Не ремствуйте, брати, що […]...
- “Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...
- “Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...
- ЗА ЛІЛІЄНКРОНОМ Гей, чи заглянеш ти коли В світ моїх дум? Чи він розжарить грудь твою, Зворушить ум? Може, в далекий підеш […]...
- ІШТАР І Мене поранила Іштар Очей палючою стрілою. Месопотамською бровою Мене поранила Іштар. Пливу без весел за водою, Сплітало слів ливанський […]...
- СПИЛЯНІ ДЕРЕВА Дружили з сонцем, славили ріку, Шуміли верховіттям біля броду. Та час, як колосину на току, Поклав на землю велетні колоди. […]...
- “Майнула ти на моїм небосклоні…” Майнула ти на моїм небосклоні, Як загадочна, казочна сноява, Як опалева ранішня заграва, Що на осіннім блисне оболоні. Мов з […]...
- НАД БАТЬКІВСЬКОЮ МОГИЛОЮ Цвинтарева тиша… Вітрець не сколише. Диво ж і тут, як в житті: Тепле гніздечко, Вінки за вервечки На потемнілім хресті. […]...
- “Майне у небі опівнічний птах…” Майне у небі опівнічний птах, І срібна дрож пролине по житах, І тінь ковзне по місячній долині, І моторошно стане […]...
- ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
- “Царський скит чи скит-орач…” Царський скит чи скит-орач? Дознаваю! Завойовую навскач Даль безкраю. Чую в серці радий щем – Клич до бою З пирієм-деревієм […]...
- ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...
- “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
- ДОЧАСНА ДОЛЯ І Враз веселка з усміхів бровою склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою вірністю з недолі втішить. В серці […]...
- “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
- ВИР ПОГЛИНАЄ вир поглинає: це така ясна днина коли багато срібла і таке воно легеньке що вітерець його перебирає в тій днині […]...
- ПРОПАСТЬ Я кинув там камінь і слухав – Прогалина тихо ковтнула – Приповз я і глянув без руху, Тривога слова всі […]...
- МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
- “Ці пшениці… Так буйно піднялись…” Ці пшениці… Так буйно піднялись Рудою повінню, що хлюпає у груди, А десь на дні стежки переплелись І загубились в […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...