ПИСАНКИ

Виводить мама дивним писачком
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні…
Котились писанками ізгори
ясні сонця у мамині долоні.

1966.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Сади цвітуть під небесами…” Сади цвітуть під небесами, Сади цвітуть. Печаль і сміх в очах у мами, Сади цвітуть. Приїду, сяду на причілку, Назавтра […]...

“Передчуття гіркі, розбурхані тривоги…” Передчуття гіркі, розбурхані тривоги За мною тінню бродять день у день. Весна до мене шле свої перестороги – Який безрадний […]...

“сплітаються пальці сплітаються очі і голови…” сплітаються пальці сплітаються очі і голови на стоптаний пляц виповзають картаті слова а ми залишаємось голими голими голими ключиця сідниця […]...

Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...

САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...

“Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...

КИЛИМИ На арфах предвічних кросен тчуть барвисті мелодії килимів хитрорукі рапсоди з Косова, Поділля, Полтавщини і Києва, щоб плелася мережка вовни […]...

ПИСАНКА Ногами бідаків і горем терта Дорога пробивалась вздовж Альберти. Спочатку мукала, тужила та іржала, А далі фуркала, моторами чаділа, Та […]...

“Одступається небо…” Одступається небо, Виводить поля з таїни. І от полувінком свіжим Встають коралеві горби, А в їх затоці, мирному падолі, Яблуневі […]...

ВЕЧІРНЄ Заходить червона писанка, Боровики ховаються під кресані, Нечутно по чатинню Рись іде на чати. Цимбали потоків побренькують, Повиринали привиди з […]...

“Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...

ПРАВДА І прийшла вона, і сказала, Охопивши могильний мох: – Я всі сльози твоїх злизала Із потрісканих щік епох. І в […]...

“Ще день чи два – і зацвітуть сади…” Ще день чи два – і зацвітуть сади. Мій добрий батько вийде в світ розквітлий Й згадає брата, що під […]...

“Летять на землю груші, як з рогаток…” Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. […]...

СВЯТО ЄМАНЖА Тобі кидали сьогодні гостинці в море, Єманжо, богине ясна, Прядиво негритянських уяв. Як били піни з індиго В розхристані скелі […]...

ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ Олень-красень над кручею Несе писанку між рогами: Писанка небо покотилася, Упала у човник місяця. Ходить хвоя навшпиньки, Кладе палець на […]...

БАЖАЄШ ЧАСОМ ПЕРЕСВІДЧИТИСЬ Можливо, це для когось дивина, а все ж бажаєш часом пересвідчитись у тому, що планета наша – кругла. Тоді ідеш […]...

ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...

НАД КОЛИСКОЮ Люлі, синку! Сонце окрилось, Потонуло в темний бір, Темне небо заясніло, Запінилось морем зір. Спи, дитинко! Люлі, люлі. Люлі, синку! […]...

ЛІНІЇ Лінії поземі, лінії доземі, Лінії прості, лінії криві Сплітаються вічно на Землі, Творять візерунки щораз то нові… Лінії, лінії, лінії… […]...

VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...

“На хвилину забіжу туди…” На хвилину забіжу туди, Де стоять задумані сади. Скаже мама: “Сину, підожди…” Але вже гуркочуть поїзди. Вийду я із поля […]...

“У цій країні довго не живуть…” У цій країні довго не живуть. По смерті довго-довго, за життя недовго… Так ти казав про власну хресну путь Напередодні […]...

“Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...

ЦВИНТАР Сидять гуцули на човнах могилок під спорохнявілими щоглами хрестів. Вже флота цвинтаря відчалює зі схилу в поводдя трав високих і […]...

“Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...

ЛІСИ Ріки вмирають. Вимирають геройські жести І великі пориви. Треба густих лісів, Щоб рятувати джерела. Треба, щоб у лісах Жили співучі […]...

ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...

“Повоєнне село… В чагарях, бур’яні…” Повоєнне село… В чагарях, бур’яні Черешневі, вишневі соком сочаться пні. На руйновищах, там, де стояли хати, Сновигають здичавілі блудні коти. […]...

ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Люблю, коли цвітуть сади, І ти любила. Забрала в мене назавжди Тебе могила. Стою, схиливши у журбі Свої сивини. А […]...

“У ребра б’є напівзрадливе серце…”У У ребра б’є напівзрадливе серце, Стікає час крізь пальці, мов пісок. Я ще пружиню невгамовний крок, Але в крижинах вже […]...

ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...

БРУНЬКИ Щілина – то звук. Двері розчиняються, і відразу той звук, і тоді ти виходиш. Як це багато: однісінька щілина, щоб […]...

НА СМЕРТЬ ГАЛИНИ ЖУРБИ Навік завмерли брови в спогаді суворім, Руці вже не виводить дивне дійство слів, Ми вже ніколи з Вами більш не […]...

НА СПРАВЖНЬОМУ СНІГУ, СТВОРЕНОМУ ЛЮДИНОЮ Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться біла метелиця, вітром збиває із ніг. День, наче писанка сонцем розписана, а […]...

ЧЕКАННЯ Ніколи не ждав я на тебе під вечір Так радісно, люба. Повір: так зоріють Напровесні скиби на сонце, що гріє. […]...

“Цвітуть городи квітами багать…” Цвітуть городи квітами багать, Горить опале листя з бур’янами, Понад сади, обтяжені плодами, З прощальним криком журавлі летять. Рухливий клин […]...

“Не замела слідів ні заметіль, ні віхола…” “Промайнуло, промайнуло, Замела вишнева заметіль сліди”. Микола Кравців Не замела слідів ні заметіль, ні віхола, І не пропав твій голос […]...

“Навесні і сади, й кладовища цвітуть…” Навесні і сади, й кладовища цвітуть, І луги, і гаї у квітках потопають. Заклопотані бджоли над ними гудуть І нектар […]...

НАСТУПАЄ ЛІТО Дім запах молоком і медом, Папірівками пахне сад. Залягають на кожнім метрі Огірка з гарбузами вряд. Наросли під лапатим листям, […]...

Related posts: