Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“У цій країні довго не живуть…”

У цій країні довго не живуть.
По смерті довго-довго, за життя недовго…
Так ти казав про власну хресну путь
Напередодні місяця медового.
На Піренеях поселили мафію,
А в Україні все дається зморою.
І так міняємо свою історію
На власну, під чужинців, географію.
Літописи не брешуть. І вони
Виносять нам таке із давнини,
Що вже у церкві плаче наречена.
А був майдан у маєві знамен.
І Київ, український Карфаген.
І Ганнібал. А може, Картагена?


“У цій країні довго не живуть…” - КРЕМІНЬ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ