Ти подивився на красу дiвочу
Ти подивився на красу дiвочу,
I тиха радiсть в серце увiйшла.
Яке чоло! Якi прекраснi очi!
Тобi, Природо-матiнко, хвала
За те, що ти, попри усi знущання,
На рiд людський не набираєш зла,
Не забуваєш диво-ремесла
Взiрцi краси творити для кохання!
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- ПОДОЛАТИ КРАСУ ПЕРЕВАЛУ свіжість барв сік сигналів з-під лінз – вимивання із хаосу флангів себто викид хребта перевалу і пустелі в потопі – […]...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- 18. “Про театри, цирки та іподроми…” Про театри, цирки та іподроми не писав тобі ані слова. Й не буду. Є вагоміші драми, себто погроми: на прохання […]...
- НАУКА Навчися в теслів ремесла, навчись тесати слово. Весна лірична відплила, теслярське літо знову. Горю молитвою сокири, ношу із срібла строфи. […]...
- “Гуляю я… Луг…” Гуляю я… Луг… І – Гул у луг. Диво: не сяє ясен овид… Круговиду диво-гурк… Луг… Я свищу ледь не […]...
- О МУЗИКАХ, МЕНОВИТЕ О ЦИМБАЛІСТАХ І О СКРИПНИКАХ Веселоє ремесло музицтво, повідають, же іграми своїми смутних пудвеселяють, А веселії паче веселими бивають, когда музики в скрипку і в […]...
- “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...
- НОВОРІЧНІ МОТИВИ Як сніг лапатий, тихо Новий рік Іде до нас святково-іграшковий, І забуваєш про суворий вік, Про холод за вікном, про […]...
- Чути чути як поночі хтось такий як туман хтось такий як волога навшпиньки скрадається попри стіну то іржа підступає ножеві до […]...
- “Він прибіжить…” Мирославові Небелюкові Він прибіжить. Він буде коло хати на чомусь грати, чимось цоркотати. І ти всміхнешся, вискочиш надвір: – Здоров, […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ Серед степів, як їхати до неньки Та до Кіровограда повертать, Десятки літ Веселі Боковеньки І очі й думку людям веселять. […]...
- Веснянії пісні Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не […]...
- КАТОРЖАНИ У сірих бушлатах, німі, як раби, Голодні, знесилені, гнані, Ми зносим нестерпне знущання, аби Сконати у тому знущанні. Невладний над […]...
- Не падай в розпач, що душа самотня! Не падай в розпач, що душа самотня! Самотнi всi. Самотнiй рiд людський. Нас кинуто у Всесвiту безодню Нiхто не знає […]...
- “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
- РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
- “Ах не смійтеся ви наді мною…” Ах не смійтеся ви наді мною, – Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з […]...
- СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
- СОЛОМИНКА Якийсь вітер низький жене стебла соломи понад глибокі стежки, повні утоми. Повз ріку з кучерявим склом, повз човенці червоні, де […]...
- ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...
- “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- Є сфера iнтелекту i краси Є сфера iнтелекту i краси. Є своєрiдне емоцiйне поле, В якому споконвiчно рiвнi всi. Всi раси й нацiї. Там душi […]...
- ЛЮБОВ МАЙСТРА Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Крізь біль і радість, роздуми і втому любов його промінням проросла. Любов […]...
- РОЗВІД Уже сніги розтанули, і серце Прокинулось – печальне і сумне. В неволі час невидимо несеться, Як вітер, з ніг збиваючи […]...
- ТАЇНА Вчені доводять, що в образі творця Всесвіту в Сікстинській капелі Мікеланджело зобразив свого ворога – Геніального Леонардо да Вінчі. Що […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ Віють вітри, віють буйні, Деревина гнеться, Попід хату, попри вікна Чорний сум снується. Стук! – І хто там? – Я, […]...
- СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
- ЗЕЛЕНІ СВЯТА “вставайте рано, татку, треба майити хатку, то-то ваша робота, бо днесь цвітна субота”. лепеха долівки чадить русалчиним волоссям подовженим місячним […]...
- ПИТАННЯ Чому стремиш творити й добувати? Нужденне є людини здобування; Нужденні – похвала і самохвальство, Бо, що з похвал? Чин хвалить, […]...
- БАЛЯДА ПРО СКРОМНІСТЬ – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не […]...
- Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
- НА РИШТУВАННІ Яка це радість – укладати цеглу, Чуть, як з-під рук будинок вироста! Цілує вітер мою руку шерхлу, Цілує сонце молоді […]...
- О РАТАЯХ, АБО ТЕЖ О ПАШУЩИХ ХЛІБ ЛЮДЄХ Над всі ремесла потребнійшоє подобно пахарство, же тоє всьому світу вигбдно. Бо хоч би хто срібро і злото могл робити, […]...
- От святаго Ніла. Глава LVIII Брат вопроси отца “Падох блаженне, что творити маю?” – “Востани, чадо”. – “Но втажде впадаю”. – “От тЂх же встани”. […]...
- “Осінній день березами почавсь…” Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба […]...
- “Не раз, як сонце лягне за горою…” Не раз, як сонце лягне за горою Й на плесо моря впадуть фіолети, Іду до твого тихого покою, Як хорий […]...
- FINALE Володимирові Жилі Розсіяв Господь по світу Синів світових утрат, Щоб розвів не знав зеніту І брата не відав брат. Як […]...
- N. N. (“О думи мої! о славо злая!..”) О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. Люблю, як […]...