Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






18. “Про театри, цирки та іподроми…”

Про театри, цирки та іподроми
не писав тобі ані слова. Й не буду.
Є вагоміші драми, себто погроми:
на прохання люду повісять Юду

чи каструють Будду (яка різниця!)
на вимогу нарсуду в ніч солов’їну.
Я щодня тут їжджу попри в’язницю.
Мене вчать любити всю цю країну.

Мене вчать: найменша сльоза дитяти
важить більше, аніж усі Бутирки,
взяті разом з Луб’янкою. Слід читати
епілептиків. Небо з-поза кватирки

є тотожним небу з-за грат. Це рівні
величини в байдужості і красі. Я
тут щодня проходжу попри катівні,
а мене все вчать: Месія, Росія…

Вчать мене: свобода – лише хвороба,
щось таке, як сифіліс або навіть
як червінка. Зрештою, це оздоба
до в’язниці, якою натхненно править

сам народ і сам же сидить завзято,
як спортсмен, зацікавлений у режимі.
Шапки знято. Голови стято. Свято.
Це коли в божевільнях сплять одержимі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

18. “Про театри, цирки та іподроми…” - АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ