ЛІНІЇ
Лінії поземі,
лінії доземі,
Лінії прості,
лінії криві
Сплітаються вічно
на Землі,
Творять візерунки
щораз то нові…
Лінії, лінії, лінії…
в чийому ви дієте імені
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
- ПРОКЛАДАННЯ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ Тягни дроти. Ступай в степи. Живого – цур! – не зачепи! Ступай в степи Сягнистим кроком І землю потом окропи, […]...
- ЯК НЕОПЕРЕНУ ПТАШИНУ Як неоперену пташину, Пустили ви мене на волю, Пустили в світ шукати долі І полягали в домовину. І я пішов. […]...
- “сплітаються пальці сплітаються очі і голови…” сплітаються пальці сплітаються очі і голови на стоптаний пляц виповзають картаті слова а ми залишаємось голими голими голими ключиця сідниця […]...
- ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
- 07. ДОЩ В морях з шафіру плюхкають краплини, хлюпочуть срібні краплі в сріблі рік, і гребінь вітру чеше їх відвік, і сонце […]...
- ПІДСВІДОМІСТЬ Понад похмуре, чорномуре бердо підносив замок кам’яний свій жест. В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл; в льохах тримав […]...
- “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
- “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
- “Як все живе, поволі умираю…” Як все живе, поволі умираю І знаю: на краю – пекельне зло… Вже цілу вічність я тебе кохаю, А ніби […]...
- НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- Розкопки Копаємо землю в погоні За цінними черепками Розбитих горшків та глеків, Виліплених народами І забутих три тисячі років тому. Вони […]...
- ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...
- ЕЛЕГІЯ ПЕРЕД НОВИМ РОКОМ У лісі мертвому ялинки ростуть собі на чорнім тлі, немов не треба їм ні сонця, ні соків теплої землі… І […]...
- “Сад у листопаді є й немає…” Сад у листопаді є й немає, лиш скелет його на видноті. Лагідна душа його літає, де всі душі добрі і […]...
- Новгородці Біля озера Ільменя Став Великий Новгород, Збудував його слов’янський З фінським змішаний народ. Не було ладу у його, Вічно рід […]...
- “Дні зводятья і падають за кін…” Дні зводяться і падають за кінь У тихе плесо синьки і цинобри. Перетинає обриси країн Невидимий і найгостріший обрій. Лягли […]...
- СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- ЗАЙВИНА Зливаються лінії, сходяться плями; твоє віддзеркалення в тебе ввійшло: злилися очима, зійшлися губами, та виявив зайвим щербате крило. У воду […]...
- СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
- СОСНА З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила і все вислухала, Що говорила вона. Ой, не “зеленого […]...
- ТАЇНА Вчені доводять, що в образі творця Всесвіту в Сікстинській капелі Мікеланджело зобразив свого ворога – Геніального Леонардо да Вінчі. Що […]...
- “Легко і ясно лежати з пробитими грудьми…” Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. […]...
- НАОДИНЦІ З КНИГАМИ Зоря людської мудрості нас кличе. Шикуються книжки, немов бійці. І золотом на спраглому обличчі відблискують бугристі корінці. О, вічні книги, […]...
- ЦАРСЬКА ГРАМАТА Я – цар і буду ще предовго царювати, – Аж поки кращого над мене вродить мати. Той області нові широкі […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- СІЙТЕ Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом – сонце горою! Робіте – прокинувся вулик. Тверезить земля: од […]...
- “Цвітуть бузки, садок біліє…” Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише […]...
- “Білявий день втомився і притих…” Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]...
- ЧЕКАННЯ Ніколи не ждав я на тебе під вечір Так радісно, люба. Повір: так зоріють Напровесні скиби на сонце, що гріє. […]...
- “Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння…” Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння? Ти День наповнюєш своїм промінням. Його вбирають душі нелукаві, Трудящі руки творять […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...
- “А вже – ані на щогли, ні на сохи…” А вже – ані на щогли, ні на сохи… Побоїще, де вищилась краса, Пиляють дерева, які посохли, І вогнище регоче […]...
- ПРО ПОЕТІВ – І НЕ ТІЛЬКИ Мінявся час, і ми мінялись, Засвідчив кожен власну суть. Одні за вигодою гнались, І чинній владі уклонялись, І трепетали, наче […]...
- “Украли у мене мою країну…” Украли у мене мою країну, Залишивши у назві, як звук, Україну, Щоб без мови і пісні у звуці німім Не […]...
- “Не зобидь ні старця, ні дитину…” Не зобидь ні старця, ні дитину, Поділись останнім сухарем. Ми ж не вічно на землі живем, У могилу не бери […]...
- ДАЛЕКІ ЗАКЛИКИ. Фрагменти І Прозора мла довкола, В задумі дерева… Над морем захолола Хмаринка льодова. З замисленого парку, Далеко від людей, Живлюсь на […]...