Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Не зобидь ні старця, ні дитину…”

Не зобидь ні старця, ні дитину,
Поділись останнім сухарем.
Ми ж не вічно на землі живем,
У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,
Вмій прощати, як прощає мати.
За добро спіши добром воздати,
Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола
І трудись, забувши про утому,
Бо людина ціниться по тому,
Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,
Щоб на світі більше щастя стало.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Не зобидь ні старця, ні дитину…” - ЛУКІВ МИКОЛА