СОЛОМ’ЯНИЙ ДІД

Щоб Горобців шкодливих настрашити,
Вигадливий Хазяїн взяв
Солом’яного Діда приладнав
Та ще й з лозиною, неначе хоче бити;
Горобчики сміються у кутку,-
Вони, пройдисвіти, дознались,
Що то химера, не злякались
І шкоду роблять у садку.
– Чи вам обридло в світі жити? –
Озвавсь Пацюк.- Он Дід стоїть.
Лозиною вас хоче бить,
Тікайте швидше, дуросвіти! –
А Горобці кричать: – Найшов дурних!
Ми бачили ще не таких:
У панському саду стояли генерали –
Та й тим на голову сідали,
А се солом’яник… Не боїмось,
Під носом пурхаєм і сміємось.

Такі Діди і між людьми бувають,
І нічогісінько не помагають;
А час би людям перестать
Солом’яного Діла пхать
І тільки горобців смішити;
Тепер не пугалом добру навчать,
Нам треба іншого бажать –
Живого слова правди і просвіти.

1891

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

“Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...

ЕСТАФЕТИ Різні бувають естафети. Міщани міщанам передать буфети, Заяложені ложки, тупі ножі, Глупоту свою і думки чужі. Різні бувають естафети. Воїни […]...

ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...

ЗАПРОШЕННЯ + ЗАПРОШЕННЯ Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? […]...

ДІДИ Вони сидять, задумані всевіди, На прастарій, обвітреній колоді. Ведуть розмови про колишні біди, Про все, що стало на віку в […]...

ПІСЛЯ ДОЩУ Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) Він змив зиму з міських камінних площ, очистив […]...

ШЕЛЕСТУНИ В одній долині, під горою, Високий явір зеленів; Край берега над чистою водою Широкі віття розпустив; Листочки з вітриком, жартуючи, […]...

“В гуцульській хаті на печі…” В гуцульській хаті на печі В куточку сушиться пшениця На калачі. На тій пшениці удовиця, Немов на подушчині, спить. Їй […]...

03. ПРЕЛЮДІЯ Такі бувають часом дивні хвилі, що, сам не знаєш звідкіля, чому, приходять в ніч, від померків німу, чи в день, […]...

“Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...

“У вікні моїм – світло…” У вікні моїм – світло, За вікном моїм – сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. Бачив я […]...

“Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...

ГОЛОВА І ШИЯ Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, […]...

ХАТКА ІЗ ГРАНАТА Я потім вам скажу – усе, що треба, А зараз – уст, я хочу Ваших уст! Я буду делікатним. – […]...

ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Такі доречні, добрі таємниці! Огонь плавцям, недужому – хінін, Піратам – вибух справедливих мін І куля пневматичної рушниці. Під дахом […]...

ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...

“Берізка похилилась до дуба…” Берізка похилилась до дуба, А дуб її не хоче помічати. До сосни тягне богатирські шати І шепче ніжно і жагуче: […]...

МАРКІВ СПИСОК Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й […]...

“В гріхах і огріхах недосконалий світ…” В гріхах і огріхах недосконалий світ… В художній твір, в релігію, в природу, У винний дим, до Вакха в насолоду […]...

В ТЕМНІМ ЗАЛІ Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – […]...

НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...

НЕБЕСНА БАЛАДА Чом ти, жайворе, в зеніті не співаєш пісню літню? Чом зажурено літаєш, над стернищем золотавим? Чи вітри зустрів зловісні, чи […]...

“Над Дніпровою сагою…” Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. […]...

“Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...

ЦИКЛІЧНІСТЬ ЖИТТЯ Циклічність життя, Народжень і смерти, Спочинку й пробуджень, Буянь, розгалужень, Зуміла затерти Різниці земного буття. Одна лиш людина За гріх […]...

МІСТ Утік фашист. Світанок. Ні душі. Лиш березень нелегко йде по полю… Червонозорі хлопці-гармаші Нам принесли тоді жадану волю. І на […]...

ДИВНІ ХОЛОШІ Розмовля високий дядько з продавцем Наумом, Потрясає перед носом дорогим костюмом: – Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша, А […]...

СИНОК Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна […]...

МУЧЕНИК НАУКИ Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – […]...

ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...

“Сни мої у невипитім горі!…” Сни мої у невипитім горі! Поверніть мені серця зліт! …Гей, мовчать недосяжні зорі Мертвим світлом мільйони літ. Мамо, рідна! Ваш […]...

“Правили варяги тут і вікінги…” Правили варяги тут і вікінги, І жили, як Цезар повелів… А народ збирається на мітинги І чужих не хоче вчителів. […]...

СТАРІСТЬ Сім десятків дідові старому, Сам незчувсь, коли і відгуло, – Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло, Сяють очі […]...

“Самотні пляжі..” Самотні пляжі над металево холодним озером І мокрі верби в жовтих плащах нескинутого листя згадують теплі, сонцем залиті плеса. Забутий […]...

ЛАСКАВА ДІВЧИНА За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, […]...

СОФІЯ ПОТОЦЬКА Жона, коханка, куртизанка – дивна Судилася їй слава світова. І не богиня, і не королівна, Але на пам’ять здобула права. […]...

СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...

“Я дуже тяжко Вами відболіла…” Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, […]...

“Сосни – колони собору…” Сосни – колони собору, Небо – розписана баня. В білій безмовності бору Дятла ритмічне длубання. Дятел – як попик, що […]...

МІЙ ОБРАЗ Як, ти дивиш так смутно? То соколі очі? Так, небоже, не дивить сокіл на Підгір’ї. А твій кучер, як Дунай, […]...

Related posts: