Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ВОВК ТА ЯГНЯ

На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим […]

ОХРІМОВА СВИТА

Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – […]

АКРОВІРШ. ХТО ВОНА?

Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, – І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде, […]

МАЛЬОВАНИЙ СТОВП

Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий […]

ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ

– Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді […]

ВЕСНЯНКА

“Весна прийшла! Тепло знайшла!” – Кричать дівчатка й хлопчики. “Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь!” – Клопочуться горобчики. Приліз дідок, Зліз на […]

ЖУРБА

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]

ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА

Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не […]

МИША Й ПАЦЮК

– Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?.. – Гукнула Миша Пацюкові. – Та ще! – Пацюк мовляє […]

ДУМКА

Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]

СОЛОМ’ЯНИЙ ДІД

Щоб Горобців шкодливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити; Горобчики сміються […]

ГАДЮКА І ЯГНЯ

Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить. Щоб кого-небудь укусить. Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди […]

МІРОШНИК

Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був […]

Страница 1 из 212