ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД I
Коли в тобі зрубали
щось високе і горде,
і воно впало на душу, мов колода,
і не анабш, куди її подіти…
(Спалиш – сам згориш!)
Отак і носитимеш на серці,
доки поволеньки не струхлявіє…
Отож коли в тобі зрубали
щось високе і горде, як смерека,
ти поглянь, як рубають смереки,
рубають на хату,
бо на хату в горах – тільки смерека,
як, до речі, і на труну…
Отож коли в тобі зрубали
високу і горду смереку,
не притримуй – хай падає
і боляче придавить серце…
Тоді обітни їй гілля,
але залиш верхівку,
бо й таке верхів’я ще пригодиться,
бо
навіть повержене верхів’я смереки
витягне з дерева убитого
всі соки,
зробить його легким і теплим,
і непридатним для шашеля –
вивільнить твою душу…
І тоді
відітни верхів’я,
бо з поверженим – не підведешся.
Навіть із верхів’ям смереки.
Відітни!
Related posts:
- ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД II Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так […]...
- 4. Мама мені написала Мама мені написала: “У нас є втрата помер твій баранчик” ніби снігу зі смереки натряслося мені за душу бо я […]...
- ФАНТАСТИЧНИЙ ЕТЮД На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й […]...
- НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...
- ЕТЮД САМОТИ Ображений, зневажений, На самоті з думками, Сидиш, підперши голову Крутими кулаками. А десь радіють недруги, І мед-вино кружляють, І зле, […]...
- ХМАРИ Знов захмарилось високе, І велике, і страшне… Кволе, в світі одиноке Знов запитує мене: “Чи ти встоїш проти долі В […]...
- “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
- ЕТЮД ДО ПОРТРЕТА СЕЛЯНКИ Маленька, легенька, старенька, сама, – Ні плоду, ні роду – нікого нема. Город, та криниця, та кілька сусід, – Здавалось […]...
- ВІЧНИЙ ЖАЙВІР Я прийшов додому навесні Та провідав щонайперше поле. Жайвір там на трепетній струні Ноти-зерна розсипав навколо. Грудочка сіренька і мала… […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
- БОЛЬШАК В дощах, у хмарах горизонт, – Усі дороги дощ розквасив. Невже залишимо свій фронт Без хліба і боєприпасів? Сидять машини […]...
- ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
- В НАЙТЯЖЧУ МИТЬ. Драматичний етюд Дія відбувається після того, як кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку батістовців і були покошені кулеметним вогнем. З […]...
- В КРАЇНУ ПОЕЗІЇ Як зрадить почуття високе І в силу власну втрачу віру – Нап’юсь березового соку І у земну снагу повірю. Пройдуся […]...
- “І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...
- ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД По двійко лиж – і навпростець лісами, в сніги, у сосни, в тишу – без лижні. Сполохать ніч дзвінкими голосами, […]...
- “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
- КОСА Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і […]...
- ДИПТИХ І За все, що взяв од пирога життя, Платити доведеться по рахунку: За перший успіх і за краплю трунку, За […]...
- ВОСЕНИ, НАПРИКІНЦІ 40-х І в церкві недобре, навіть на сповіді (випитує піп: “Кого вбив?”, пастир). І в тебе недобре, навіть тоді, коли залишаємося […]...
- “Село Красноїлів…” Село Красноїлів – Дідушкова Річка. А назва ця дуже стара. Який там Іванко? Яка там Марічка? І хто там за […]...
- “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...
- “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...
- З МАТІР’Ю, КОЛИ СМЕРКАЛО Ще задовго до війни Тоді ступав уже я на своїх, А мати молода була й красива… Завиграшки поперед неї біг, […]...
- “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...
- МАТЕРІ, ПЕРЕСИЛАЮЧИ НОВЕ ВИДАННЯ “КОБЗАРЯ” Є в тебе хліб і світ вікна й екрана, Не затужилась ти й за молоком… А я тобі, матусе, хоч […]...
- СОНЕТИ I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала […]...
- КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
- Зі збірки “ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ” MODE MORTE IV Про смерть IV Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і […]...
- “Хочеш знати, чи справді було…” Хочеш знати, чи справді було Те, що так колись пишно цвіло, Що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті […]...
- ТРЕНИ ДЛЯ МИКОЛИ КОВАЛЮКА, ГУЦУЛА З ПЕНЬКІВКИ Заграла тобі трембіта. Коцю, не танцювальна, Бо склали тобі вже руки навхрест, кощаві, Воскове твоє обличчя, довгасте й іконне, Вже […]...
- ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...
- ГРИВКО І СИВКО Оден господар мав два сторожі при хаті, А то такі, що пошукати! Лиш що Гривко лінивий трохи був І в […]...
- “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
- “Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...
- УКРАЇНІ Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про […]...
- СУПОКІЙ Супокій – святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою – Зрадник […]...