Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОЙСЕЙ

І кликав Мойсей до Господа, кажучи:
“Що я вчиню цьому народові?
Ще трохи, – і вони вкаменують мене”.

Ще трохи, – й вони вкаменують мене.
Пісок насипали руками

віками.

Ні птиця не перелетить, ані камінь,
ні амен,

що губи мені розітне,

Лиш марево звір заблукалий жене,
і тихо ковза на мій ніж празниковий
ненависть, яка – не зі зла,

а з любови.

Ще трохи, – й вони вкаменують мене.

Якби мені очі, і слово дурне,
й знання про дорогу – заліплені воском…
Ці люде, вони не від Бога –

від Босха.

Ще трохи, – й вони вкаменують мене.

Ще трохи, – й вони вкаменують мене…
І дійдуть – не перші, так треті – крізь темінь…
І вітер з пустелі

в селі Віфлеємі

порожніми яслами тихо гойдне.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

МОЙСЕЙ - ФЕДЮК ТАРАС