“Наївні сцени завченої ролі…”

Related posts:

1. З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
2. “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
3. “Ні перші, ні останні ролі грати…” Ні перші, ні останні ролі грати Не хочу ні у снах, ні наяву. Замкнув себе за ребра, мов за грати, […]...
4. НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ Іванові Миколайчуку Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову. Чекали зйомки, зали, павільйони, – чекало все! Іван […]...
5. “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Покинули, загинули Десь-то за морями; Не вимолю, не […]...
6. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
7. “В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...
8. “Коли з’явилась лая псів…” Коли з’явилась лая псів і забрехала, між ними ти своє посів. Душа сховала свої обгризені часи в старі бесаги, а […]...
9. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
10. КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ Коли речі раптом розкриваються в себе на всю свою незглибимість я заплющую очі і притискаю до тіла руки – я […]...
11. “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
12. ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
13. “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за […]...
14. БЕЗСМЕРТНИКИ Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки […]...
15. ПРИТЧА ПРО ВДЯЧНІСТЬ Подарував убогому багач З любові до похвальства постоли. До бідного, немов лайно до гач, Він приліпився: дякуй і хвали! Подякував […]...
16. “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
17. ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
18. “Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...
19. “В мені блукають дивні струми…” В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і […]...
20. “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
21. ВІВІСЕКЦІЇ Розіп’яті на цинкових столах, у голготських долинах лябораторій, вони віддають своє життя, щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, […]...
22. ТИ Я люблю твій стан Я закоханий у згиби тіла В тобі і Стріндберг і Ростан Як затремтіла Прекрасна ніби станс […]...
23. ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
24. ОНОВЛЕННЯ Там, де колись ходила, Осінь ходить. Думала: треба поспішати, Бо вже нерано. Обрій червоно засвітився, По гілках вітер перебіг – […]...
25. КІНЕЦЬ ДНЯ Ігорю Шугану віддай мені в долоні теплоту м’якого голосу, і синій трепет крови, і галузку тіла, все віддай. і ляж […]...
26. НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
27. ВІТАЙ МЕНІ ТИХЕ Вітай мені, тихе, задумане море! Приходжу до тебе, як вірний до храму, Коли важка дума його чоло оре І дух […]...
28. АПОСТОЛИ Спинився. І мить, може мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські […]...
29. РЕЦЕПТИ ПРОТИ САМОТНОСТІ Марії 1 Твоя відсутність всмоктує мене, росте, – і я тоді втрачаю напрямок і зміст себе. 2 Коли думаю про […]...
30. БРЕХНЯ Від Рузвельта до Сталіна гонець Прибув з запитанням: – Що руським треба, Щоб швидше цій війні настав кінець І мирний […]...
31. З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...
32. СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
33. ГУННИ Як їм під ноги впало пів-Європи, Коли їх орди потрясали Рим, Летіло гасло: “Стіни як захопим І храмів порох пустим […]...
34. МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
35. РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
36. ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
37. МИТЦІ Гуцул-чабан, гуцул-бутар віддавна Був і митцем великим водночас, – Тому кептар чи писана крисаня І до сьогодні так чарують нас. […]...
38. ПОЛОНЕНІ Мов кістяки, з запалими очима, Вони бредуть розгонами шляхів І мирно мруть під ляскіт нагаїв, Мнучи пили похилими плечима. Та […]...
39. ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
40. СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...