ВІД ЛЮБОВІ
Вам – любов моя, братове,
Хліб і чарка на столі.
Світ любові – рідній мові
І всім сущим на землі.
Я за будь-яку задачу
Без любові не берусь.
Від любові, звісно, плачу,
Та від неї ж і сміюсь.
Прихиляюсь мелодійно
До людей і до зернин…
А до зла? – так є надійний
В мене засіб лиш один:
У душі я лука маю,
Стріли правди, ясноти.
Власні жили напинаю
Тятивою доброти.
В ницість б’ю тупоголову,
І новітню, і стару…
Народився від любові,
Від любові і помру.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Гарно на святі любові Гарно на святі любові. М’язи напнуто усі. Буйство безмовної мови в дикій печерній красі! Чудно на святі любові. Виск еротичного […]...
- “Передчуттям любові і добра…” Передчуттям любові і добра І в ці рази я тішусь та радію! Немов перегра давності стара, Щось знову обіцяє на […]...
- “Я без любові нидію і гину…” Я без любові нидію і гину, Закинутий в холодну чужину, Мабуть, я в тому холоді й засну, Не відігрівши серця […]...
- “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
- ІДУ НАВШПИНЬКИ ДО ЛЮБОВІ Іду навшпиньки до любові В таємній тиші вечоровій. Все буде приязно і гречно. На відстані душі – безпечно. Цілунків не […]...
- “Шукаймо тайн в труді й любові..” Шукаймо тайн в труді й любові, бо вже від бомб, що спокій рвуть, хлопчата юні, чорноброві знов чорнобривцями стають. А […]...
- “Я плакав над сторінкою товариша…” Я плакав над сторінкою товариша… Там люди умирали, як жили, Не черв’яки нікчемні, не опариші, На тверді – вої, в […]...
- “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
- “Ох! бажаю сліз любові…” Ох! бажаю сліз любові – І солодких і гірких, І бажаю, і боюся, Що дознаю ще раз їх. Знов-бо та […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні […]...
- БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
- “Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!” Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові! За велінням Ярила і теплих весняних дощів вознеслися кропива й чебрець, вознеслась […]...
- “Води із очерету хлюпавиця…” Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом ріг, Дніпро, і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя […]...
- “Завершуйте радість у чистому слові любові…” Завершуйте радість у чистому слові любові й дозрілому трунку, не обертайте на камінь ні слова, ні думку: жити ж бо […]...
- ЧИ ЗУМІЄШ? Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш […]...
- “Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння…” Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння? Ти День наповнюєш своїм промінням. Його вбирають душі нелукаві, Трудящі руки творять […]...
- В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
- МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
- ПАМ’ЯТЬ ЛЮБОВІ Билась рибою срібною в дужих гарячих руках, вислизала й в’юнилася, як вода крізь пісок утікала, та затихла знеможено, щойно ворожа […]...
- ПРЯДКА Котилася прядка в темні ночі З трудних бабусиних розпук. І голос випряла, і очі, І жили із старечих рук. Котилась […]...
- “Бурий Захід, брунатний Схід…” Бурий Захід, брунатний Схід Чорні стріли схрестили в герці. Зловороже палає звід – І ненависть горить у серці. Гонить гори […]...
- Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком, Підростає Святослав, Вже він має лук і стріли, Вже й меча собі придбав. З лопухами […]...
- “Не розлюби мене, не відлюби…” Не розлюби мене, не відлюби. То ж скільки там лишилося… ще трохи… Будь леготом і сонцем для плавби З епохи […]...
- НЕ ТАК ДАВНО Ще зрозуміла путь з варяг у греки, В історії немає білих плям. І континенти ще мені далекі, І зброю не […]...
- 6. ГІД ВОДИТЬ НАС ПО ПЕТРОВСЬКОМУ Навіщо “відкриття” про панський бал А чи про те, як пан любив горілку, Стріляв пташину й звіра наповал І ради […]...
- “Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...
- “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
- АРХЕОЛОГІЯ Уривки удару сіяють Нарізані очі глибинами лету стріли Тятивою лука незримого кістка На зборах присутні пташині звірині та риб’ячі очі […]...
- ОСТАННІЙ РУБІЖ Коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, – я вистою. Бо є […]...
- ДОМАШНІ СНИ В АМЕРИЦІ Заснув я нарешті за нинішній день і вчорашній Аж коло Великих озер. Снилось мені усе домашнє, І я від туги […]...
- “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...
- ЛУК Вона лежала навзнак у траві, Розкинувши долоні для обіймів. А лінія грудей і рук її Творила образ лука в ту […]...
- “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
- ТРОЄ Звичайна сільська родина, Таких на землі багато. Жили собі батько-мати І мали одного сина. Він ріс. А батьки старіли. Минали […]...
- “Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...
- ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
- ПАЛІНДРОМОН, ч. 6 Дар зол-букетів сховав у сап і вокал. Рубікон і взутому не здолати. Вихор тни. Надибав засіб: дівок волів уникати. Мита […]...
- СПОЛОХИ Вечір. Сухо. А десь блискавиці. Як черінь, жнивне поле пашить. Полохливі далекі зірниці – Кінь червоний по полю біжить. А […]...
- “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...
- “Недавно вранці, над Тибром…” Недавно вранці, над Тибром, Поблизу Старого Лука, Трапив мене повний погляд Оксамитових очей. Тепер я його впізнала З канви напутної […]...