Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЛЕБЕДІ НАД ВАВІЛОНОМ

Пам’яті Василя Земляка

Коли страшне це горе пересилю,
Коли пекельний час перетужу,
Прийду до Вас, незгасний мій Василю,
І все, що буде потім, розкажу.

Як Вас несли до темної оселі,
А Ви ж були й тоді серед живих,
Як Боковеньки плакали Веселі,
Що так і недовимріяли їх.

Як Ваші ночі, в слово перелляті,
Зажурні дні та світлі вечори
І навіть болі, вбивці розпрокляті,
В риданні припадали до Гори.

Як люди ті, що Ви на світ явили,
Даруючи їм серце золоте,
Стояли край розверзлої могили,
Ті люди із якими не вмрете.

Земля приймала Вас в одвічне лоно,
Та бачили ми зблизька й звіддаля,
Як лебедя перо над Вавілоном
У небесах Вкраїни кружеля.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЛЕБЕДІ НАД ВАВІЛОНОМ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР