“КОЛЕКЦІОНЕРИ”
Задумавсь я –
Аж згарищ дим запах…
І під Каховкою, як міражі в степах,
Розвихрились будьонівські тачанки…
Піхота підвелась,
Ревнули танки.
Червонозорі хлопці молоді.
Куди вони?
До нас ідуть з минулої війни…
А на задвірках нової ери
Завелась незвичайні колекціонери.
Колекціонери-інтелектуали
Повідкривали
Колосальні
Персональні
Сальні
Салони
Та й б’ють в усі дзвони…
– Ах, подивіться, яка прекрасна
У шаровар матня!
– А що? Хай живе матня,
Аби сучасна була нам платня…
– Я бачу на цій іконі
Іконописця ночі безсонні…
– Ах, як прекрасно плаче матір Божа!
– Вона на вашу дружину схожа…
– Але ж ця довгоноса, а та кирпата…
(Господар сміється і нічичирк,
Що вкрав ікону із церкви в Карпатах…
Тому ж вона й плаче…)
– А капличенька на рушничку, –
Бачу вперше
Таку
На віку!
– Ку-ку!
(Це зозуля – із древніх дзигарів,
На які учора господар набрів…)
– Ану, колего, давай
Зак-колекці-онуєм трам-вай!
Признавайся по щирості,
У тебе є такі можливості.
Тим більше, пора б уже кожній особі
Мати персональне хобі…
(Подає голос п’яний гість,
Якого підточує заздрість і злість).
– У Іванової жінки мавпяче манто.
– Хто?
– Коли? Кому? До кого? З ким? Куди?..
– Не може бути! Умліваю… Води…
Це на задвірках нашої ери
Споживачі-колекціонери
Товпляться, сопуть:
Кожен собі “прокладає путь”.
Уявляють: за ними щось,
А там – лиш пил
Від писаного-тесаного на один копил…
А на задвірках нової ери
Крики, гам, біготня:
– Ви подивіться, яка іконочка!
Яка неповторна матня!..
Задумавсь я –
Аж згарищ дим запах…
І під Каховкою, як міражі в степах,
Розвихрились будьонівські тачанки..
Піхота підвелась,
Ревнули танки.
Червонозорі хлопці молоді.
Куди вони?
До нас ідуть з минулої війни…
(3 votes, average: 2,00 out of 5)