“Дерева плачуть соками землі…”

Related posts:

1. “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
2. З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
3. ВИСОКІ ДЕРЕВА Далеке крайнебо, пропахле пригаслими зорями, і стиглими зорями, й степом, де колос і цвіт. Чому ж ти, крайнебо, такими плугами […]...
4. “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
5. “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
6. Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
7. “Стоять дерева золоті…” Стоять дерева золоті, Покупані в блакиті. І я пишу тобі в листі, Що ти найкраща в світі. Усе мініється в […]...
8. “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
9. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
10. “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
11. “Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...
12. Погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
13. “погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати…” погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
14. “Мене ізмалку люблять всі дерева…” Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: “Здрастуй!” – крізь туман. […]...
15. “Дерева в заметах по крони…” Дерева в заметах по крони, Безмовна лежить далина, Лише галасливі ворони Над лісом кричать дотемна. А степ, скільки видно довкола, […]...
16. “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
17. “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
18. “На галяві два дерева – дуб і дубок…” На галяві два дерева – дуб і дубок. Старший звівся над меншим гігантом крислатим – І закрив йому сонце громаддям […]...
19. “Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...
20. ТЕКУЧА В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]...
21. “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
22. ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...
23. “У нашім раї на землі…” У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувая, іноді дивлюся, Дивуюсь […]...
24. Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності “Кравчучка” стала “кучмовозом”: Іде вперед наш рідний край. Всупір морозам і прогнозам, Він ще тримається, гай-гай. Народ везе – яка […]...
25. АНАЛОГІЯ Туман над морем зіллявся з хвилею Зіллявся з хмарою що угорі І в плесках-стогонах млою застиглою Алегрить в скелю – […]...
26. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
27. “оселя пізнього Тараса…” оселя пізнього Тараса. вітрильце з мармуру, царі… і понад мороком і часом немов дерева угорі вертаються. і на долину, на […]...
28. “Похилила старість до землі…” Похилила старість до землі, Зморшками обличчя заснувала. Рідко вже й зустрінеш на селі – Відходила жінка, відгуляла. Але ще при […]...
29. “Мандрує день за літніми вітрами” Мандрує день за літніми вітрами. Поля… Поля… Не видно ні душі. Село з долини дзвонить криницями, і шарудять пошерхлі комиші. […]...
30. СПИЛЯНІ ДЕРЕВА Дружили з сонцем, славили ріку, Шуміли верховіттям біля броду. Та час, як колосину на току, Поклав на землю велетні колоди. […]...
31. ДО ЗЕМЛІ Альфо й омего, колиско і мавзолею – Земле! З тебе пішов і в тебе вернусь. Власні планетки ліплять жуки-скарабеї. Ат, […]...
32. Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...
33. ХОЛОДНОГОРСЬКА ТЮРМА Ворота сюди широкі, А звідси й щілинки нема. Знялась у небо високе Холодногорська тюрма. З високих її поверхів Дивлюся на […]...
34. ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...
35. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
36. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
37. “В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...
38. “В зеленім царстві на городі…” В зеленім царстві на городі Розквітнув самодієць мак… Тринадцяток літ пройшло відтоді – Не забувається ніяк. Ще батько з поля […]...
39. НА ЗАХИСТ ДЕРЕВА Щемить в душі та зрубана сосниця, кигиче їй бездомна синя птиця, прив’ялий запах вітру не втіша: болить душа! Сльоза не […]...
40. ОБЖИНКИ Як любить він цю пору осяйну! Упоралась… пече, аж небу жарко. Обжинки на далекому клину: Вінки, і жарти, і святкова […]...