Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“На галяві два дерева – дуб і дубок…”

На галяві два дерева – дуб і дубок.
Старший звівся над меншим гігантом крислатим –
І закрив йому сонце громаддям гілок,
І сховав його в тінь під розложисті шати.

Гнів і заздрість малому сточили єство,
Він дивився угору похмуро й сердито:
Ой, не рік і не два, а годочків із сто
Доведеться, напевно, у затінку жити.

Але ночі якоїсь могутні громи
Розкололи навпіл над галявою небо
І, дубочка в грозу затуливши грудьми,
Силий нелинь згорів, одвернувши на себе

Шал пекельних вітрів і вогонь блискавок.
І, безсилий в біді заступитись за нього,
Затремтів, зашумів, заметався дубок, –
Надто пізно збагнув благородство старого.

“На галяві два дерева – дуб і дубок…” - ЛУКІВ МИКОЛА