ФОТО З ЛЕТОВИЩА ВЕСНОЮ
З кожною весною
вигини дівчат вабливіють,
та їхні усміхи до мене
вкриті плівкою
поблажливости.
Їхні талії
стрункіші цього року
і обтикані мелодіями.
Я, схвильований,
пускаюся бігцем назад
і, мов хлопчина,
перестрибую роки.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- ХОРОШО ВЕСНОЮ БРОДИТСЯ Хорошо весною бродится По сторонке по родной, Где заря с зарею сходится Над полями в час ночной; Где такое небо […]...
- ФОТО З СИНАМИ Стою у невиразній позі між двома високими синами, наче втиснений у землю, мов відсунений на крок в минуле. Безліч літ, […]...
- ДВА ХЛОПЧИКИ Два хлопчики в зелену пору року До лісу вийшли, – вікових дібров. Один із них прискалив миттю око Й прикинув […]...
- РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...
- 15. СЕРЖАНТИ (Напис до фото) Ліс. Галява. Дерева навкруг. А під ними, вдягнувши обновку, – Ми, сержанти зенітного полку, Командири гарматних обслуг. Я стою десь […]...
- “Це фото * він вибрав за день чи за два до…” Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – у траурній рамці, під склом, під […]...
- ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
- ОДИН 1. Під спомином про евкаліпта, під зеленню його весни – лежатимеш, і сонце в річку впаде з блакитної гори. Чекатимеш […]...
- 16. У ТАТРАХ Це було в словаків, там, де Татри сині На шляху від Нітри і до Глаговця. Хлібороби в селах, щирі і […]...
- Я СЛАВЛЮ НАРОДЖЕННЯ ЛЕНІНА Весною – сади зелені, Весною – квітують квіти, Весною родився Ленін, Щоб землю весною покрити! Як сонце весняне тепле Розковує […]...
- 32. ЗАХОВАЙ МЕНЕ Заховай мене в рани на Твоїх ногах, щоб плоть моя всякала тлінню в дерево хреста. Заховай мене в рани на […]...
- ПРЯХА Пряла прялочка моя, Не переставала, Аж прийшов до мене гість, – Рватись нитка стала. Уродливий, молодий, А як заговорить, Слово […]...
- “У вікні моїм – світло…” У вікні моїм – світло, За вікном моїм – сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. Бачив я […]...
- МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
- “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
- МАРС-ГОСПОДАР 1680 РОКУ Dominus той латинський дає менш, а тягне Більше; ну a do-minus теж до цього прагне. Старий злодій – надійде й […]...
- “В голові під тюрбаном часто…” В голові під тюрбаном часто Не знайдеш мозку, Інод під короною Нема короля, Не під кожною рясою Помітиш монаха. Тому […]...
- ПІСНЯ НЕЗНАНІЙ Твою смагляву шкіру мазали оливою південні ранки, сонце рум’янило пополуднями твої уста. Небо хлюпнуло тобі в зіниці, де весною кільчиться, […]...
- ЧОВЕН Як серце не втішай читаннями сумними – воно однак побачить щось жахливе: пророки всі – нудні, і їхні вчення – […]...
- НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
- ДЕВ’ЯТЬ 1 Як ніч прозріє і загляне моноклем місяця з-під зір до найтемніших місяць землі, ти схочеш, щоб тебе кохала. гарячим […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000 я маю знати кожного в лице – дощів імущих і життя імущих, – коли не звірина вертає з пущі, а […]...
- “Живих руїн скорботний бранець…” Живих руїн скорботний бранець, Я в гори йшов на двін цикад; На скелі жар, немов спартанець, Я бравсь, не кидавшись […]...
- Ряска У старому, занедбаному парку Я стояв над ставком, Покритим зеленою плівкою ряски, І думав: Колись цей ставок був прозорий, Слід […]...
- КРЕЙЦЕР + Після року нудьги я беруся знову за Крейцера У 24 роки знов за старого Крейцера Ах чи ж скоро […]...
- БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
- ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
- “Цикади, гелладські солов’ї…” Цикади, гелладські солов’ї, Прославте поляглих у Термопілах! Тут їхні тіла, виростаючи муром, Загородили персами дорогу. Тут їхні щити оборонили Тривання […]...
- ЗОЛОТАЯ РЫБКА Золотую рыбку обманули – все дары назад вернули, Даже те слова, что о любви сказала Мы назад отдали – горькое […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
- “Повз двір, де мила живе…” Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу і в вічі. Затьохкало серце в […]...
- ХАТИНКИ НА СТЕРНІ У полі на світанні привиднілись мені полукіпки останні на злущеній стерні. Привиділось: мов арки, іражвіють серпи, червона молотарка дожовує снопи. […]...
- ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...