16. У ТАТРАХ

Це було в словаків, там, де Татри сині
На шляху від Нітри і до Глаговця.
Хлібороби в селах, щирі і гостинні,
Обнімали радо кожного бійця.

У вбранні, що дома виткане й пошите,
Де квіток та листя – ніби гай шумить.
І здавалось: душі їхні – як ті квіти,
Тільки б сонця більше – зацвітуть умить.

І високо прапор сяяв над юрбою,
Кулями пробитий у вогні атак.
І лунав дівочий спів: “Словєнсько моє…”
Про Москву співав нам звільнений словак.

Та хіба можливо в слові умістити
Все, що зборознило зморшками чоло?..
Простягали руки до солдатів діти,
Хлібороби звали до світлиць в село.

На бійця хлопчина гляне з-за одвірка,
Засиніє в нього небо оченят:
– Подаруйте, дядю, нам на пам’ять зірку,
Щоб і я хоробрий був, як ви, солдат…

І кашкет злинялий з радістю хлопчина
Прикраша зорею, аж тремтить рука.
І промовить мати, глянувши на сина:
– Ти до щастя, зоре, виведи синка…

(3 votes, average: 5,00 out of 5)

ТУРЕЦЬКИЙ СТОВП Димить собі на роздоріжжі серед віків моє село. Подільським каменем наріжним воно в кар’єрах залягло. Воно вростає у минуле, у […]...

ДІД МОРОЗ Дід Мороз не раз мені Снився серед ночі: Щоки в нього крижані, Із льодинок очі. Дід Мороз лише дихне – […]...

РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...

ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...

“Чоловік невезучий змалечку…” Чоловік невезучий змалечку. Ніби ж врода, і розум, і сила є… Як підріс, полюбив Наталочку, А побрався таки з Людмилою. […]...

СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...

БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки ріка І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками. […]...

ДОРОГА В СВЯТО Дорога в свято вже близька! Ці дні – додому кладка. По Україні йдуть війська, По землях мого батька. І день, […]...

СЕЛО СПІШИТЬ Село спішить. Бо не чекає поле. Бо тут своя проста життєва школа, Що листям струменить із теплих віт: Рости, цвісти […]...

ЗУСТРІЧ МАЛОГО АЙВАЗОВСЬКОГО З КОБЗАРЯМИ На велелюднім каффрському базарі Співали кобзарі із України. Націливши на кобзу очі карі, Побіля них сидів малий хлопчина. Нового побратима […]...

БУЗИНОВИЙ ЦАР У садочку-зеленочку ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...

РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...

ПОЛИВ’ЯНІ КОНІ На ярмарку старий гончар пантрує полив’яних коней, що табуном пасуться на строкатому рядні. А коники ж які! Бокасті та дзвінкі, […]...

ЧУЖА ВЕСНА Плямистий віл із миршавим конем У парі тягнуть, мов кайдани, плуга. За ним хлопчина монотонно слуха Піщаний скрип над гострим […]...

“В опозицію дівчина…” В опозицію дівчина Виряджала бійця, Кріг ковбаски надівши на Два варених яйця. Босих ніг не шкодуючи, Провела за село. Стрічку […]...

“Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...

ПЕРЕЯСЛАВКА В залі – оплесків буруни, В залі – квітне весна. З комсомольської трибуни Виступала вона. Хустка – квіти лілеї, Дві […]...

СЕЛО У цьому селі я давно не бував, І ось повернувся з літами: Занедбаний клуб, і запущений став, Поля заросли бур’янами. […]...

КРАПЛИНА У час, коли сльота зимова В житті на мене наліта, Чи прокрадається у слово Зневіра, смуток, гіркота, Чи хмари застилають […]...

“Там, де Миколу звали “паном” Там, де Миколу звали “паном” За кілька мерзлих сухарів, Я так негадано-неждано, Кого б ти думала, зустрів? – Зустрів тебе! […]...

ЛЕ БО Ле Бо – це мертве нині місто в скелях. Легенд багато ходить невеселих Про те, як тут, серед прованських нив, […]...

НА ГРЕБЛІ На греблі трускій та предовгій, Що сипано ще за татар, Задумавшись, їду бідою… Знемігся мій коник, пристав. За греблю сю […]...

“Мов краплі ті, хвилина по хвилині…” Мов краплі ті, хвилина по хвилині Спливає час в посудину доби… Не обіцяй добро зробить людині, А просто – якщо […]...

Наталья Жадан Рідний куточок… Чому я все частіше і частіше Думками повертаюсь у село? Село, що наймиліше, найсвятіше Безцінним скарбом в серце […]...

У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...

У НІЧ НОВОРІЧНУ Як у синіх горах засіяє зірка, Стане на порозі Новорічна ніч, Ви перед минувшим, спершись до одвірка, І перед майбутнім […]...

В ДОМЕ КРОХОТНУЮ ДЕВОЧКУ В доме крохотную девочку Эвой-Иолантой звали. В темноте, не разглядев еще, На руки ее мы брали. Погоди. Ты только с […]...

МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське […]...

ДЕВ’ЯТЬ 1 Як ніч прозріє і загляне моноклем місяця з-під зір до найтемніших місяць землі, ти схочеш, щоб тебе кохала. гарячим […]...

“Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ Не дітись, не дітись мені від вогню! О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню! Куди не піду я, мов кінь […]...

РАНОК (“Його зозуля на крилі принесла…”) Його зозуля на крилі принесла І птаство будить у гаї “ку-ку”, Рибалка-вітер променисті весла Занурює у повінь гомінку Густих ланів, […]...

ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...

“Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...

“Радіо будить тишу ранкову…” Радіо будить тишу ранкову, Де продзвеніли дитинства кроки. Як ти змінився, мій Воронькове, За нелегкі повоєнні роки! А пригадай-но мене […]...

ЗОСЕРЕДЖЕННЯ Так, смертного не вберегти, так образ в обрії заходить: з косою ока хай Батий від берегів звільняє води. Силкуюсь розщепити […]...

ФОТО З ЛЕТОВИЩА ВЕСНОЮ З кожною весною вигини дівчат вабливіють, та їхні усміхи до мене вкриті плівкою поблажливости. Їхні талії стрункіші цього року і […]...

ВАСИЛЬ МИСИК Постій, Ілько! Поїду в Бухару, сходжу в мечеть, а на базар – не стану, і повернусь… Завдам тоді перу роботи, […]...

БАЯН І ЖЕБРАК Хлопчина грав, хоч пальці ноченіли. Струмками лились сльози із очей. Здригався світ багатий і… змарнілий, Та він у ньому був […]...

Related posts: