Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЧОТИРНАДЦЯТЬ

1.

Зітреш, цілуючи уста,
прилипне дотик їй до шкіри,
тоді без дотику впадеш
в зневіру.

Загусне віддих на губах,
затиснуть судороги кості,
коли вникатимеш ще раз
до плоті.

2.

стерши об камінь лице
здерши зо шкіри дотик
затуплюєш очі об час
а в роті терпне язик

лягаєш
на голий живіт
вона обплітає руками шию
і душить

3.

Я шукав за нею на окопиську, шукав у пам’яті знайомих, шукав за дотиком її на стінах, шукав за поцілунками на собі. Але спомини блякли, дотики лупилися і відлітали, уста стиралися зі шкіри. І я залишався з собою.

Мої почуття затупилися, я залишив своє місто, щоб не бачити людей, яким кам’яніли язики в устах; щоб не бачити тіней, затиснених у стіни; щоб не чути мовчання, яке душило місто.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ЧОТИРНАДЦЯТЬ - БОЙЧУК БОГДАН
«