28. ВСЯКУЮ ЖИТТЕЙСЬКУЮ ОТЛОЖІМ ПЕЧАЛЬ

Related posts:

1. “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
2. 33. ІДІЖЕ НІСТЬ БОЛІЗНЬ, НІ ПЕЧАЛЬ, НІ ВОЗДИХАНІЄ, НО ЖИЗНЬ БЕЗКОНЕЧНАЯ Коли кончина гляне нам печально в вічі, ми, зворушені, пригорнемо її до себе і перейдемо на другий бік життя. І […]...
3. НАРЕЧЕНІЙ По Шляху Чумацькому у росах Буде вічність мчати коні, Я ж губамі у розкішних косах Позбираю зоряні вогні. Де світи […]...
4. “Сніг падав безшелесно й рівно…” Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні, І дальній дзвін стояв так дивно В незрозумілій тишині. Ми вдвох ішли […]...
5. ЖУРАВЛИНА ПЕЧАЛЬ О смутку, о печале журавлів! Минають дні – і нікого кохати, Окрім старої, наче бджілка, хати, Крім яблуні при голубій […]...
6. ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
7. “Невыразимая печаль…” Невыразимая печаль Открыла два огромных глаза, Цветочная проснулась ваза И выплеснула свой хрусталь. Вся комната напоена Истомой — сладкое лекарство! […]...
8. ПЕЧАЛЬ ЛУНЫ Ты мне была сестрой, то нежною, то страстной, И я тебя любил, и я тебя люблю. Ты призрак дорогой… бледнеющий… […]...
9. ПРОЩАНИЕ, ВОЗБРАНЯЮЩЕЕ ПЕЧАЛЬ Как шепчет праведник: пора! – Своей душе, прощаясь тихо, Пока царит вокруг одра Печальная неразбериха, Вот так безропотно сейчас Простимся […]...
10. Я помираю вас. Така печаль Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
11. “Я помираю вас. Така печаль…” Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
12. “Во многом знании – немалая печаль…” Во многом знании – немалая печаль, Так говорил творец Экклезиаста. Я вовсе не мудрец, но почему так часто Мне жаль […]...
13. “Надворі дощ, холодний вітер виє…” Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в […]...
14. “Цю жінку я люблю. Така моя печаль…” Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день […]...
15. “Той спогад: вечір, вітер і печаль…” Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла – й […]...
16. “Зимувала у стайні між овець білих…” Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. […]...
17. Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
18. БАБИН ЯР У Бабин яр!.. А там джерела водою крижаною б’ють, у синім небі каравели бездомних хмар пливуть і пропливають без печалі […]...
19. КАМ’ЯНІ БАБИ залізли по стегна в гроби втискаючи тіні померлих у землю від білого дива кісток їхня стать скам’яніла не затремтить уночі […]...
20. І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
21. “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
22. І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
23. “Як луна загубленого раю…” Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів. Вечір вдарив червінню по […]...
24. “Талого снігу платочки сивенькії…” Талого снігу платочки сивенькії дощик дрібнесенький, холодний вітрець, проліски в рідкій травиці тоненькії, се була провесна, щастя вінець? Небо глибокеє, […]...
25. Чорний кіт чорний кіт у білих рукавичках і білих шкарпетках ходить по чорному піяніно з білими й чорними клявішами медитує у вазоні […]...
26. “Місяць воду вистелив габою…” Місяць воду вистелив габою, А по ній біжить ясне дитя… Цілу вічність пливемо з тобою В океані на ім’я Життя. […]...
27. ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
28. ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО – ДОБРОГО, ЗЛОГО Є час для всього, мудрі так казали, Котрі на світі добре все пізнали. Час народитись, смертний час чатує, Бог забере […]...
29. “Зачепилася хмарина…” Зачепилася хмарина За високі гори – Обважніла, не злетіти В голубі простори. Зупинилася – і сльози Ронить у печалі… Так, […]...
30. “Коли питатимуть за мною…” Якщо питатимуть за мною, то скажи: у нього була справа в потойбіччі. Сокан Коли питатимуть за мною, то скажіть, що […]...
31. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
32. БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ На цій горі, на пагорбі печалі, Де все болить – від квітки до хреста, – Ідуть дощі вдовиними плачами… На […]...
33. “Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...
34. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
35. “В Вас стільки сонця золотого…” М. Фабіановій В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І […]...
36. ІМПРОВІЗАЦІЯ П’ЯТНАДЦЯТОГО ЛИСТОПАДА 1. Мій ум сьогодні порожній, і не знаю жадної пісні. Вітер мевами крутить, мов клаптями старих газет у мертвій сірості […]...
37. УСВІДОМЛЕННЯ Як дівчина розпустить трепет білих мушель і поглядом постелить дві дороги, – ти любитимеш її за те. І аж тоді, […]...
38. “Я лиш пригадую той рік…” Я лиш пригадую той рік І вечір той, коли, Не помічаючи доріг, Ми Києвом брели. Зима проймала до кісток, У […]...
39. “ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА…” ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса […]...
40. РОБІТНИКАМ Ви, що робили од віку й до віку, Ви, що терпіли без міри, без ліку, Час вам повстати, Кайдани скидати, […]...