ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР
Водограю веселий хлюп
І приручені голуби,
Мовлять очі її: “Люблю!”
І його ніби теж: “Люби…”
Світ довкола спинився, стих –
Полароїду об’єктив
Миттю схопить це щастя їх,
Й буде знімок їм диво з див:
Руки в руки, плече в плече,
Й проти сонця сяє лице –
Усміх уст їхніх і очей.
Їм залишиться диво це.
І коли промайнуть літа
Й пам’ять їхню притупить час,
Може, скажуть: “Хвилина та
Дивом щастя сяє для нас”.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
- НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- СТРОКАТА (На побаченні з чоловіком) Прихилися мені на плече, Нездоланний, коханий муже! Може й візьмеш вогню, гаряче Розтинаючи тло байдуже. Знадовкола московська тюрма, Тристалітній поліп […]...
- “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
- ШОПЕН Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]...
- ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
- ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
- ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...
- “Я тут колись ганяв м’яча на площі…” Я тут колись ганяв м’яча на площі, Якщо не в будні, то в неділні дні. Тепер вибоїн горбики брудні Й […]...
- “Доля – як вирва на площі…” Доля – як вирва на площі! Зграя залізних птахів Хижо скалками полоще Безмір шляхів. О благодатний спокою, Де твоя правда […]...
- “Улягається тиша на площі міські…” Улягається тиша на площі міські, У провулках і вулицях бродять тумани. Гаснуть вікна, і постаті тануть людські, І дерева стоять […]...
- БЕЗСМЕРТЯ Гриміти громом від ранку до ночі і в ніч глуху: на страту вели смуглянку по збитому в пил шляху… Вірьовка […]...
- Хвилина Хвилина – що робити з нею?! На те вона і є хвилина. Спливе і стане нічиєю, Немов на обрії хмарина. […]...
- “Мови данина… Дивом…” Мови данина… Дивом Нотую у тон: О – соло гожо-голосо. Е – Лель, леле. А – Вада, гадав… У – […]...
- 1. ПIСНЯ ЗМАГУНIВ Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в порт […]...
- “Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...
- “ВІДГРИМІЛО. ТІЛЬКИ ВАГОВИТО…” Відгриміло. Тільки ваговито Та старанно в шиби стука дощ, І зелено-серпанкові віти Розгойдались над асфальтом площ. Тільки, бач, не мерехтливим […]...
- ЗАТЕМНЕННЯ Крізь півкілометрову товщу хмар Чотири неділі не бачили сонця І молодий місяць Не заглянув через плече… Затемнення сонця, Затемнення місяця […]...
- РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
- ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...
- ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...
- АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
- Чи то ти, чи то я Who are you, little i… чи то ти, чи то я (літ чи п’ять чи то шість) озираєш з вікна […]...
- LA BELLE DAME SANS MERCI Чому, журавче молодий, Блукаєш тьмяно край ріки? Давно посохла осока, Втекли пташки. Чому, журавче молодий, Такий блідий, що просто жах? […]...
- ІНОЗЕМЦІ І Уночі тебе я вкраду до схід сонця, Доручу тебе я хлопцям із обозу. Будеш ти співати Чорноморця, Який вивів […]...
- “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
- РУКИ Можна махати руками так, щоб каміння гриміло. Можна – за пазуху камінь – і посміхатись несміло. Можна збагнути, нарешті, руки […]...
- “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
- “Тугий налив біліючого тіла…” Тугий налив біліючого тіла… Мов пелюстки, так одіж облетіла. Оголена вже вся, немов перлина, – То диво з див, жива […]...
- “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- ЛІЧБА Многовмістима ця лічба все зрахувала: дати, роки і розіклала на губах минувшину на “доти” й “доки”. Розкинеш руки – ось […]...
- “Мав би я чорне лице…” Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста […]...
- “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
- ДНІ НЕЗРИМОГО СОНЦЯ Володимирові Забаштанському Кажеш:”Бачу”, – і жмуряться очі незрячі, і проходить видіть нескінченний парад. Знаєш, пишуть серйозні газети, неначе є в […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом […]...
- СТАРОВИННИЙ ВАЛЬС Падає листя, падає, В золото світ убравсь. Хто там кого там згадує? Давня платівка. Вальс. Котяться хвилі. Колами. Скільки ж […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- ЕЛЕГІЯ Мов клен осінній – на опале листя І я дивлюсь на вижовклі листки, Що і черленним дивом налилися, І марнозлотицею […]...