Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІТЧИЗНІ

Закипає білою піною
Молоко тернового квіту,
Щодень Божий тебе незмінною
Бачу, в промені оповиту.

Де за балкою, за Кисличою
Терикони куряться сині,
Там хлоп’ячим голосом кличу я
Кукування зозуль в долині.

Я вже довше прожив на світі цім
За роки, що мені зозулі
Накували в пору, що світиться,
Не вгасає в очах… Поснулі

Прокидаються ранні спогади,
На старість тривожачи тишу.
Тож питаю себе: для кого ти
І пощо оці вірші пишеш?

Для батьків і для друзів зі школи –
Їх до смерті я не забуду!
Знаю – ми не зійдемось ніколи
В дружнім колі шахтарського люду.

Про вітчизну – радість і біль мої
Я по крихті слова збираю:
Ти віками була невільною
Та й нині далеко до раю…

Україно-мати, пеан тобі
Я складаю, моя любове!
Чи коштовному діамантові
Моє уподібниться слово?

Острів Зінгера, Флорида
серпень 2001

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІТЧИЗНІ - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР