ГОЛУБИНИЙ МІСТ

Стала в лазурі туча,
туча чорнокипуча.
Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля…
спочуває їй земля.

Тим часом сонечко на небі чорні кайдани порозбивало,
порозбивало, в десять сурмок променистих заграло.

Шипшина щаслива, троянда радіє. Тільки верби зеленоволосі
в поривах печалі й досі; –
світлі краплі ронять, ронять сивий лист
на голубиний міст…

А там сизокрилі: – мир вам! – протуркотали,
пурхнули та й позникали.

От тоді-то, поправивши чорні шати,
дрозд почав чарувати.

Світиться в світі радість, як небо, велика.
Дерева славлять небо; навіть і терен-каліка.

Дитяточко переходило через міст,
узнало пісні добрий зміст.

– Люба птася! – тихо сказало,
рученькою привітало.

Голівонька русява. Одеженька – лілія рожева.
Славлять небо дерева.

Стелися в шумі клена-каштана,
над потоком піщана дорого…

О, свіжість несказанна
життя земного!.

(3 votes, average: 2,00 out of 5)

МІСТ Утік фашист. Світанок. Ні душі. Лиш березень нелегко йде по полю… Червонозорі хлопці-гармаші Нам принесли тоді жадану волю. І на […]...

МІСТ Уздовж нерівного русла кипучої ріки трава незаймана росла, ховаючи стежки. А десь дороги з дальніх міст шукали перевіз. І важко […]...

Міст Не вірив я, Коли стояв на березі ріки, Стрімкої, широкої та бурхливої, Що перейду я міст, Із очерету сплетений І […]...

Являються душі міст являються душі міст пейзажі людей урізьблені в пам’ять гортати сторінки серця з вдячністю щедрій долі за скарби пережитого до останньої […]...

“Розкажу тобі я ще й про те…” Розкажу тобі я ще й про те, Як у зайця вухо не росте, Як росте у зайця довгий хвіст, Довгий […]...

“Од одного незчисленного…” Од одного незчисленного До другого царства незміренного Міст дугою зіп’явся; На одному кінці лев уклався, На другому діти з смолоскипами, […]...

ТУЧА Валиться туча гримуча, студена, Від блискавки грому горить небосхил, Під градом трепече від жаху вселенна, Земля умирає, збавляється сил… Валиться […]...

22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...

IX Allegretto. Сад-пантеон САД між землею і небом ніби міст підвісний ніби міст підвісний провисає між небом і долом земним САД наче міст […]...

“Я ріс поміж квітів…” Я ріс поміж квітів – найкращих польових квітів (бо ж у селі). З голубими, наче озера, із синіми, як блавати, […]...

ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...

ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...

АВТОБІОГРАФІЯ В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, […]...

БАЛЯДА ПРО ВІДРО Я – цинкова форма. А зміст в мені – вишні, Терново-огненні запилені кулі, Що зорі багряні пили на узвишші І […]...

МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...

КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...

ЯГОДИ (З чеського) Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки, Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку. Ніженька стала Дуже боліти, […]...

ЩАСТЯ З усіх людей найбільше я щасливий, будую білий калиновий міст. Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий. Великої моєї […]...

(РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...

ДО МОГО БРАТА ОЛЕКСИ ЧЕРНЯВСЬКОГО, ЩО ЗБУДУВАВ МІСТ НА ЧЕРЕМШІ У РОТОКАХ Мостив мій братик мости З білої риби кості, З каменя дорогого, З перстеня золотого. Мости, брате Олексику, Мости ти, мій […]...

ПІСНЯ СЛІПОГО ЛІРНИКА Я каліка-недоріка запорозького коша, Мені очі повиймали, та невийнята душа! Як вона літає, хлопці, якби тільки знали ви! Як бджола, […]...

“Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби…” Осінній теплий дощ. В такий ростуть гриби. Та листопад… Стоять дерева голі, Лиснять – як (чорні) мармуром гроби. І сум, […]...

БУДКА І Біжить божевільна машина По степу… по степу… по степу… Пильно свердлить очима Пітьму сліпу. Захекано стане й затрубить: – […]...

“Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...

“Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...

ГАЛИЦЬКИЙ МОТИВ Сьогодні ви перемогли, вам – гімни величаві, крилаті марсові орли вас на все небо славлять. І тільки ми, розбиті вщент, […]...

“Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...

ЧУДО Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]...

ТРИПТИХ І Вітер шугнув за пазуху – Лоскітно під грудьми. Чайкою стала запаска, Руки звели крильми. Вітер шепнув: “Злітаймо! Поговір – […]...

ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...

“За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...

МІЖФРАКЦІЙНА БОРОТЬБА Розділяють в хаті лахи, Посварившись баба й дід. Баба дивиться на захід Дід пантрує лиш на схід. Баба каже: “Ти […]...

“Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...

МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...

ГЕЙ, СЛОВ’ЯНИ! Прямовисним багнетом прорізавши серпень, Сонце круто ввійшло у босонський граніт… Причащаються серби. Прощаються серби – Від малого до сивого… Небо […]...

“Наполітанці вішають…” Наполітанці вішають Білизну через дорогу. Мандрівник упізнає, Хто мешкає в хаті. Так і в мене пісні – Хоругвами душі....

Сільська осінь Минуло літо золоте. Холодне небо вкрили хмари, І темно-сизі їх отари На північ вітер десь веде. В тумані сонечко зіходить, […]...

“Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...

СІЛЬСЬКА ОСІНЬ Минуло літе золоте. Холодне небо вкрили хмари, І темно-сизі їх отари На північ вітер десь веде. В тумані сонечко зіходить, […]...

ТРИ СЛОВА Гуцульщино-любко, Хато смерекова. Через гори лечу, Через річку лечу, Через сонце лечу На кутю, на коляду, На ковзанку на льоду, […]...

Related posts: